Британська Формула-3
Британська Формула-3 (англ. British Formula 3 International Series) — чемпіонат з автоперегонів Формули-3, що проводився у Великій Британії (з кількома подіями в континентальній Європі) з 1951 по 2014 роки[1]. Ця гоночна серія вважалася однією з найпрестижніших серед собі подібних. У ній використовувалися одномісні автомобілі з відкритими колесами компаній Cooper, Brabham, Lotus, March, Ralt, Reynard, Dallara, Lola, Dome, Mygale. Офіційна назва в останні роки — British F3 International Series. Серед чемпіонів цієї серії є низка пілотів, які згодом стали чемпіонами світу у Формулі-1: Джим Кларк, Джекі Стюарт, Емерсон Фіттіпальді, Нельсон Піке, Айртон Сенна та Міка Хаккінен[2].
| British Formula 3 International Series | |
|---|---|
| Організатори | |
| Компанія або організація | ФІА |
| Загальні характеристики | |
| Категорія | Одномісні автомобілі з відкритими колесами |
| Країна, регіон | Міжнародні |
| Перший сезон | 1951 |
| Останній сезон | 2014 |
| Кількість учасників | |
| Пілотів | 20 |
| Команд | 8 |
| Актуальні чемпіони | |
| Офіційні постачальники | |
| Шини | Cooper |
| Двигуни | Mercedes-Benz Volkswagen |
| Вебсайт | formula3.co (архів) |
 Поточний чемпіонат | |
У 1991 році в турнірі взяли участь автогонщики з Радянського Союзу — Віктор Козанков і Урмас Пильд[3]. Це був перший досвід стартів радянських спортсменів в престижному європейському турнірі з кільцевих автоперегонів на формулах.
Примітки
 | Це незавершена стаття про автоспорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |