Козельщинський район

район у Полтавській області (Україна)
(Перенаправлено з Бригадирівський район)

Козе́льщинський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця другого порядку в Україні у південній частині Полтавської області. Район утворено 1923 року під назвою Бригадирівський. 1933 року перейменовано на Козельщинський. На 1 лютого 2016 року населення складає 19 460 осіб.

Козельщинський район
адміністративно-територіальна одиниця
ГербПрапор
Розташування району
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна:Україна Україна
Область:Полтавська область
Код КОАТУУ:5322000000
Утворений:1923
Населення: 19 460 (на 1.02.2016)
Площа:900 км²
Густота:21.6 осіб/км²
Тел. код:+380-5342
Поштові індекси:39100—39152
Населені пункти та ради
Районний центр:смт Козельщина
Селищні ради:2
Сільські ради:16
Смт:2
Села:78
Районна влада
Голова ради:Марченко Юрій Борисович
Голова РДА:Сербин Віктор Іванович[1]
Вебсторінка:Козельщинська РДА
Козельщинська районна рада
Адреса:39100, Полтавська обл., Козельщинський р-н, смт. Козельщина, вул. Монастирська, 5
Мапа
Мапа

Козельщинський район у Вікісховищі

Географія

Протяжність району з півночі на південь — 46 км, з заходу на схід — 35 км.

На північному заході район межує з Решетилівським, на сході та південному сході — Кобеляцьким, на заході — Глобинським та Кременчуцьким районами Полтавської області. Кременчуцький район також примикає на півдні, а на південному центрі дотикається до міста Горішні Плавні.

Глобинський районРешетилівський район
Кременчуцький район Кобеляцький район
Горішні ПлавніКременчуцький районКобеляцький район

Ґрунти переважно чорноземні.

Корисні копалини: залізна руда, глина, пісок.

На північному заході району протікає р. Псел з прит. р. Говтвою.

Розташований у лісостеповій зоні, у межах Придніпровської низовини. Ліси (дуб, ясен, берест, клен, осика) займають 2 тис. га. У районі — Буршівський заказник, Ксендзівський заказник, Попенківський заказник (всі місцевого значення).

Історія

Район утворено 7 березня 1923 року під назвою Бригадирівський. 26 квітня 1933 року перейменовано на Козельщинський і входив до Харківської області.

22 вересня 1937 року з утворенням Полтавської області віднесений до останньої.

Під час нім.-фашист, окупації (вересень 1941 — вересень 1943) гітлерівці знищили 147 жителів, зруйнували 5 лікарень, 2 поліклініки, 36 шкіл, 17 клубів, театр, кінотеатр.

На 1.ІХ 1946 до складу Козельщинського району входило 25 сільрад (Козельщинська, Бреусівська, Бригадирівська, Буняківська, Василівська, Високовакулівська, Говтвянська, Дзюбанівська, Дяченківська, Йосипівська, Лутовинівська, Мануйлівська, Мар'янівська, Миргородщинська, Михайликівська, Олександрівська, Осначо-Старчиківська, Пісківська, Пригарівська, Приліпківська, Солоницька, Сушківська, Улинівська, Хорішківська, Юрківська).

30.XII. 1962 Козельщинський район розформовано, а його територію включено до складу Кременчуцького і частково Кобеляцького районів. 8.XII 1966 знову утворено Козельщинський район.

Адміністративний поділ

До складу району входить 2 селищні і 16 сільських рад, які об'єднують 78 населених пунктів: два селища міського типу — Козельщина, Нова Галещина, 76 сіл. Всього дворів — 12271, населення — 25,0 тис. ос.

Економіка

У Козельщинському районі промислові підприємства (Галещинський машинобуд. завод, Галещинська біофабрика, заводи: будматеріалів, керамзитового гравію, комбікормові тощо). Спеціалізація сільського господарства — землеробство зерново-буряківничого і тваринництво м'ясо-молочних напрямів. Площа сільськогосподарських угідь 1990 становила 75,4 тис. га, у тому числі орної землі — 60,6 тис. га, лісів — 3,6 тис. га, водоймищ 209 га (без річок). Головні культури: озима пшениця, ячмінь, кукурудза, цукровий буряк, соняшник. Розвинуте скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. У районі 1 радгосп та 19 колгоспів.

Транспорт

Територією району проходить залізниця Полтава-Кременчук (ст. Ганнівка, Козельщина, Галещина) та автострада E584 (Полтава-Кропивницький). Автомобільних шляхів — 372 км; у тому числі з твердим покриттям — 351 км.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

СтатьВсьогоДо 15 років15-2425-4445-6465-85Понад 85
Чоловіки11 3562146139333052786165769
Жінки13 59719661310325932643388410


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

НаціональністьКількість осібВідсоток
українці2380095,38 %
росіяни8413,37 %
молдовани850,34 %
білоруси730,29 %
угорці440,18 %
інші1110,44 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:

МоваКількість осібВідсоток
українська2396296,02 %
російська8513,41 %
молдовська550,22 %
білоруська220,09 %
угорська210,08 %
інші430,17 %

Соціальна сфера

У Козельщинському районі 34 загальноосвітніх школи, муз. школа (85 учнів), Будинок дитячої та юнацької творчості, 23 дитсадки, 11 шкіл-садків. Лікувальні заклади: центральна районна лікарня (165 ліжок), 4 дільничні лікарні 29 сільських фельдшерсько-акушерських пунктів та 8 фельдшерсько-акушерських на підприємствах, 3 профілакторії на молочнотоварних фермах, 8 дільничних і районна аптека, санепідемстанція.

Культурні заклади: 13 Будинків культури, 21 сільський та 9 бригадних клубів, при яких діють 157 гуртків художньої самодіяльності. 42 кіноустановки.

Центральна районна бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, 32 сільських бібліотеки (368 тис. од. зб.).

Горького Максима музей у с. Верхній Мануйлівці. 12 музеїв на громадських засадах.

ЗМІ

Видається районна газета Козельщинські вісті.

Туризм

На території району є залишки понад 60 курганів, пам'ятки доби неоліту, бронзи, сарматського часу, знайдено римські монети. 75 пам'яток історії та культури, пам'ятники архітектури і будівництва кінця XIX століття — храм Різдва Богородиці Козельщинського жіночого монастиря.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Козельщинського району було створено 28 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 61,17 % (проголосували 10 214 із 16 698 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,77 % (5 492 виборців); Юлія Тимошенко — 15,29 % (1 562 виборців), Олег Ляшко — 12,40 % (1 267 виборців), Анатолій Гриценко — 4,41 % (450 виборців), Сергій Тігіпко — 4,32 % (441 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,94 %.[4]

Пам'ятки

Персоналії

Відомі уродженці

Примітки

Джерела

  • За ред. А.В. Кудрицького. Полтавщина: Енциклопедичний довідник. — Київ : Українська Енциклопедія, 1992. — С. 1024. — ISBN 5-88500-033-6.
🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв