Брентиди

Основні ознаки брентид:

• довжина тіла перевищує 7 мм, воно вузьке і видовжене, червонувате або чорне, із світлими плямами;
• вусики чоткоподібні, прикріплені з боків голови, під краєм лоба 11—12-членикові, неколінчасті;
• голова з довгою тонкою головотрубкою, спрямованою уперед;
• верхньої губи немає;
• надкрила довгі, із паралельними боками;
• усі лапки здаються 4-члениковими, насправді ж вони 5-членикові: 4-й схований між лопатями 3-го, дуже маленький і помітний лише при сильному збільшенні;

Личинки циліндричні, довгасті, довжиною до 25 мм, білуваті, із короткими 2-члениковими ногами і видовженою головою із міцними мандибулами без вічок^[2].

Дорослі жуки здатні літати, мешкають попід корою або в ходах інших комах, харчуються там дрібними комахами і грибковим міцелієм, соком, що витікає. Досить часто мешкають не поодинці, а угрупованнями. Деякі види оселяються в мурашниках (мірмекофілія)^[3]. Для відкладання яєць самиця звичайно вигризає заглиблення у рослинних тканинах. Личинки харчуються деревиною або грибами^[2].

Ця група найповніше представлена у тропіках. У фауні України брентид немає^[4].

Родина поділяється на вісім підродин: Antliarhininae, Brentinae, Cyladinae, Cyphagoginae, Pholidochlamydinae, Taphroderinae, Trachelizinae, Ulocerinae^[4]. На думку багатьох ентомологів, до брентид слід віднести також апіонід і нанофіїд, знизивши їх ранг до підродин^[1].

Подібно до інших видів, брентиди є невід'ємною ланкою природних екосистем, споживаючи тканини рослин, грибів, а також самі стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів. Інколи личинки брентид завдають шкоди деревині, яку заготували для промислових цілей^[2], а також сільськогосподарській продукції^[5].