Боратин (Золочівський район)

Село розташоване у Золочівському районі, північніше райцентру, посеред лісу на річкою Іква, яка має тут своє джерело. Відстань до райцентру становить 34 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчих залізничних станцій — Броди та Пониковиця становить 14 км^[5].

Клімат атлантично-континентальний, характеризується високою вологістю, м'якими зимами з частими потеплінням, помірно теплим незасушливим літом. Він формується переважно під впливом Атлантичного океану (що виявляється у значній кількості опадів та швидкій зміні погоди), а також континентальних повітряних мас.

Найхолодніше в січні, найтепліше в липні. Середня температура повітря взимку −4,8º С, влітку +22,8º С; мінімальна температура повітря опускається не нижче −27º С, а максимальна не перевищує +32º С.

У середньому щороку випадає 637 мм опадів^[6]. Переважають західні і південно-західні вітри. Найбільша швидкість вітру спостерігається взимку 3,6-3,8 м/с, навесні і в осені 3,0—3,4 м/с. Літо м'яке з частими грозами, зима холодна.

У 1881 році чисельність населення становила 1210 осіб, з них: 55 поляків, 1130 (українців та 25 юдеїв^[7].

Станом на 1989 рік у селі мешкало 574 особи — 251 чоловік і 323 жінки^[8].

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, населення становило 513 осіб^[9], у 2020 році — 501 особа^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним^[9]:

У «Шематизмі» 1832 року знаходимо наступну інформацію, стосовно Боратина. Вже на той час в селі існувала дерев'яна церква Чесного Хреста (мабуть це попередниця нинішньої). Власником села був Юзеф Ковнацький. Парохом села від 1780 року був о. Стефан Гаванський. Чисельність греко-католицької парафії складала 710 осіб. При церкві існувала парафіяльна школа^[10].

У «Географічному словнику Королівства Польського та інших слов'янських теренів», виданому у 1881 році у Варшаві, подається інформація, що «Боратин — село Бродівського повіту, яке розташоване на південь від Бродів на відстані 13 км; великі наділи орної землі займають територію у 67, луки та сади — 10, пасовища — 36, ліси — 1502; малі наділи орної землі — 1255, луки та сади — 540, пасовиська — 89; ліси — 13 австрійських моргів. Чисельність населення — 1210 осіб, з них: 55 римо-католиків, 1130 (греко-католиків та 25 юдеїв. Римо-католицька громада села належить до відповідної парафії у Поникві, греко-католицька парафія Чесного Хреста знаходиться у селі. В тому селі діє кредитна каса з фондом обігових коштів в сумі 240 злотих австрійських. Власником села графиня Ольга Борковська».

У 1910 році власницею села залишалася Ольга Борковська-Бохенська, а парохом села був о. Леонард Куницький. Також тут існувала однокласна парафіяльна школа з руською (українською) мовою викладання^[11].

У 1918—1940 роках село належало до Бродівського повіту Тернопільського воєводства, у 1940—2020 роках (з перервою на час німецької окупації 1941—1944 років) — до Бродівського району Львівської області.

10 березня 1945 року поблизу с. Боратин відбувся бій між підвідділом командира Д. та підрозділом НКВС, що облаштовували у селі станицю винищувального батальйону. Під час боєзіткнення знищено п'ятьох «стрибків», у тому числі й начальника винищувального батальйону та уповноваженого Підкамінського районного відділу НКВС. Здобуто два автомати, три кріси, одяг та різне начиння^[12].

У листопаді 1943 році в боратинському лісі Григорій Котельницький («Шугай») організував вишкіл бійців УПА.

У селі діє Боратинський заклад загальної середньої освіти І—II ступенів (директор — Швалюк Ігор Євгенович) з дошкільним підрозділом (завідувачка — Верхівська Марія Федорівна) Бродівської міської ради Львівської області^[13][14].

В селі є власна футбольна команда ФСК «Боратин»^[15], яка виступає у вищій лізі чемпіонату Бродівського району з футболу, для проведення домашніх матчів використовує місцевий стадіон «Бора».

Дерев'яний храм Святого Юрія Переможця був збудований у 1898 році^[16] та внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1553-м^[17].

Під час перебування УГКЦ в підпіллі храм був певний час закритий, а мешканці села відвідували богослужіння у Поникві.

Під час виходу з підпілля існував конфлікт, через який парафія була поділена на дві громади: УПЦ КП та УГКЦ. У часи незалежності України богослужіння здійснювали: о. Ярослав Царик, о. Іван Вихор, о. Петро Чаплю, о. Ігор Балук^[18], а від грудня 1999 року вірними опікується о. Мирон Боганюк.

Парафіяльна спільнота займається будівництвом нової плебанії. Ведуться реставраційні роботи у приміщенні церкви, а також з упорядкування території навколо неї.

У 1999 році святкування 100-ліття храму відбулося за участі правлячого архієрея Сокальсько-Жовківської єпархії владики Михайла Колтуна. Греко-католицька громада села належить до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ^[19].

Громада села ПЦУ Святого Великомученика Юрія^[20], яка належить до Бродівського благочиння Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ також користується цим храмом. Богослужіння в храмі здійснює о. Петро Гоза.

• Микола Кузнецов — російський радянський диверсант-розвідник^[21], загинув в Боратині під час боєзіткнення з чотою (підрозділом УПА) «Гуцулка» сотні «Чорногори» з куреня «Шугая».

На виборах у селі Боратин працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:

• Вибори Президента України 2004 (перший тур): зареєстровано 404 виборці, явка 87,38%, з них за Віктора Ющенка — 93,20%, за Віктора Януковича — 2,83 %, за Олександра Мороза — 1,13 %^[22].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): зареєстровано 404 виборці, явка 86,63%, з них за Віктора Ющенка — 97,14%, за Віктора Януковича — 2,00%^[22].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 404 виборці, явка 94,06%, з них за Віктора Ющенка — 98,42%, за Віктора Януковича — 1,05%^[22].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 408 виборців, явка 81,86%, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 41,32%, за Блок Наша Україна — 41,02%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 3,29%^[23].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 407 виборців, явка 86,00%, найбільше голосів віддано за Блок Юлії Тимошенко — 59,14%, за блок Наша Україна — Народна самооборона — 26,00%, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 6,29%^[24].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 380 виборців, явка 81,84%, найбільше голосів віддано за Юлію Тимошенко — 45,66%, за Віктора Ющенка — 18,33%, за Арсенія Яценюка — 13,50%^[25].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 380 виборців, явка 90,00%, з них за Юлію Тимошенко — 86,84%, за Віктора Януковича — 11,70%^[26].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 353 виборці, явка 68,27%, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 41,08%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 33,20% та УДАР — 11,62%.^[27] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Ірина Сех (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 79,35%, за Михайла Коб'ялковського (Партія регіонів) — 6,88%, за Івана Щепанкевича (УДАР) — 5,26%^[28].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 336 виборців, явка 75,89%, з них за Петра Порошенка — 67,84%, за Юлію Тимошенко — 18,43%, за Олега Ляшка — 6,67%^[29].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 336 виборців, явка 69,64%, найбільше голосів віддано за «Народний фронт» — 39,32%, за Блок Петра Порошенка — 21,79% та Радикальну партію — 10,26%.^[30] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Бондар (Народний фронт) — 35,90%, за Андрія Андрущенка (Радикальна Партія Олега Ляшка) проголосували 23,50%, за Ірину Сех (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 14,96%^[31].

• 
  Боратинські пагорби
• 
  Дзвіниця
• 
  Символічна могила-курган «Борцям за волю України»

• Тимчишин Я., Савка М., Тимошенко П. Подорожі по Львівщині. Краєзнавчо-туристичний нарис. — Львів : Каменяр, 1967. — 384 с.
• Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог–справочник / Тронько П. Т. — Киев : Наукова думка, 1987. — 735 с. (рос.)
• Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910. — Львовъ-Жовква : Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. — 500 с. (рос.), (русин.)
• Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали 1943-1952: книга 2 / упорядник П. Сохань; П. Й. Потічний (співголова), Г. Папакін (співголова), Г. Боряк, В. В'ятрович, В. Лозицький, Ю. Шаповал. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — Т. 13. — 1230 с. — ISBN 978-966-2105-13-1.
• Schematismus Universi Venerabilis archidioeceseos metropolitanae graeco catholicae Leopoliensis pro anni domini 1832. — Leopoli: impressum in typographia Petri Piller, 1832. — 410 s. (лат.), (пол.)
• Boratyn 1.) wś, pow brodzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 308. (пол.)

• Романюк М. Сотня УПА «Свободи» // Український визвольний рух. — Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2003. — Збірник 1. — С. 97—124.
• Як радянська влада штучно об'єднувала релігійні громади. vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». 22 грудня 2015. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 16 жовтня 2023.

Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.