Мануел Марія ду Бокажі
Мануе́л Марі́я ду Бока́жі[5] (повне ім'я: Мануе́л-Марі́я Барбо́за ду Бока́жі, також Мануел Барбоша ді Бокаж[6]. порт. Manuel Maria Barbosa du Bocage; *15 вересня 1765, Сетубал — †21 грудня 1805, Лісабон) — португальський поет і перекладач 2-ї половини XVIII століття; яскравий представник лузитанської поетичної школи.
Мануел Марія ду Бокажі | |
---|---|
Псевдо | Elmano Sadino |
Народився | 15 вересня 1765[1][2][…] Сетубал, Португальське королівство |
Помер | 21 грудня 1805[1][2][…] (40 років) Лісабон, Португальське королівство |
Країна | Португальське королівство |
Діяльність | поет, письменник, перекладач |
Знання мов | французька і португальська[1] |
Батько | José Luís Soares de Barbosad[4] |
Мати | Mariana Joaquina Caetana Xavier l'Hedois Lestof du Bocaged[4] |
Брати, сестри | Gil Francisco Xavier Barbosa du Bocaged[4], Ana Maria das Mercês du Bocaged[4], Maria Agostinha Barbosa du Bocaged[4], Maria Eugénia Barbosa du Bocaged[4] і Maria Francisca Barbosa du Bocaged[4] |
З життя і творчості
Деякий час служив солдатом в Індії.
Повернувшись у 1790 році до Лісабона, вступив у поетичний гурток «Нова Аркадія» (Nova Arcádia) і дуже швидко став одним з найвидатніших його членів.
Перший же твір ду Бокажі — «Рими» (Rhythmas, Лісабон, 1791), мав значний успіх.
У 1797 році був ув'язнений у буцегарню Лімоейру за революційні та атеїстичні твори, але за рік його звільнили, надааши казенне місце з обов'язком перекладати добрі іноземні твори на португальську мову.
У 1802 році вдруге був засуджений, цього разу вже за франкмасонство, адже був палким прихильником Французької буржуазної революції. Був ув'язнений у монастирі[5].
Повне зібрання поезій поета з'явилось уже по його смерті у 6-ми томах під заголовком «Поетичні твори» (Obras poeticas, Лісабон, 1806—1842). Нове видання випущене Т. Брагою у 8-ми томах (Порту, 1876).
Твори М. М. ду Бокажі позначені великим поетичним талантом, відзначаються легкістю й благозвучністю вірша, але головне — справжнім народним духом.
Учні й безпосередні послідовники ду Бокажі, натхненні такими ж намаганням до народності, отримали назву елманістів, за псевдонімом Елмано Садіно, яким підписувався ду Бокажі.
Бібліографія
Українські переклади
Українською Бокажі перекладав Михайло Орест[6].
Примітки
Джерела, посилання і література
- Харитонов В. С. розділ «Література» в статті Португалія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 21.
- Мануел Марія ду Бокажі [Архівовано 11 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Національної бібліотеки Португалії (порт.)
- Бокаж, Мануэль-Мария-Барбоза // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
- Плавскин З. И. Бокажи // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — М. : Советская энциклопедия, 1962—1978. (рос.)
- Braga Т. Bocage, sua vida e epoca litteraria. 2 ed. Porto, 1902. (порт.)