Бернардіно Дзаппоні
Бернарді́но Дзаппо́ні (італ. Bernardino Zapponi; нар. 4 вересня 1927, Рим, Італія — пом. 11 лютого 2000, там же) — італійський кінодраматург і письменник-новеліст.
| Бернардіно Дзаппоні | |
|---|---|
| італ. Bernardino Zapponi | |
 | |
| Дата народження | 4 вересня 1927 |
| Місце народження | Рим, Італія |
| Дата смерті | 11 лютого 2000 (72 роки) |
| Місце смерті | |
| Громадянство |  Італія |
| Професія | сценарист, письменник |
| IMDb | ID 0953301 |
 Бернардіно Дзаппоні у Вікісховищі | |
Біографія
Бернардіно Дзаппоні народився 4 вересня 1927 року в Римі, Італія. Свою літературну кар'єру починав у двох відомих італійських сатиричних журналах Orlando і Marc'Aurelio. З початку 1950-х років написав безліч текстів для радіотрансляцій RAI, особливо для естрадних програм. У 1958 році заснував часопис Il Delatore (укр. Донощик). У 1960-61 роках працював на телебаченні.
Перший кіносценарій Бернардіно Дзаппоні написав у 1951 році для фільму Маріо Сольдаті «Мене занапащає любов».
Починаючи з 1968 року Дзаппоні разом з Федеріко Фелліні брав участь у створенні сценаріїв декількох його фільмів: «Тоббі Дамміт» (новела у фільмі «Три кроки в маренні» (1968), «Сатирикон» (1969), «Клоуни» (1970), «Рим» (1972), «Казанова Федеріко Фелліні» (1976, номінація на премію «Оскар» в категорії за найкращий адаптований сценарій).
Дзаппоні писав також сценарії для фільмів Діно Різі, Мауро Болоньїні, Даріо Ардженто, Маріо Монічеллі, Тінто Брасса та ін.
На честь Дзаппоні в 2006 році в Італії засновано «Національну премію Бернардіно Дзаппоні» (італ. Premio Nazionale Bernardino Zapponi) яка присуджується в царині кіно за створення найкращих короткометражних фільмів[1].
Фільмографія
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Примітки | |
|---|---|---|---|---|
| 1951 | Мене занапащає любов | È l'amor che mi rovina | і сюжет | |
| 1967 | Відьми | Le streghe | ||
| 1968 | Каприз по-італійськи | Capriccio all'italiana | ||
| Три кроки в маренні | Histoires extraordinaires | адаптація | ||
| 1969 | Роздягаючи очима | Vedo nudo | ||
| Сатирикон Фелліні | Fellini — Satyricon | адаптація | ||
| 1970 | Бандит | O Cangaçeiro | ||
| т/ф | Клоуни | I clowns | ||
| Дружина священика | La moglie del prete | і сюжет | ||
| Пишність і убогість пані Рояль | Splendori e miserie di Madame Royale | |||
| 1972 | Рим | Roma | і сюжет | |
| 1973 | Кусай і тікай | Mordi e fuggi | ||
| Зоряний пил | Polvere di stelle | |||
| 1974 | т/с | Мойсей | Moses the Lawgiver | |
| 1975 | Криваво-червоне | Profondo rosso | ||
| Леонор | Leonor | |||
| Древніми східцями | Per le antiche scale | |||
| Качка під апельсиновим соусом | L'anatra all'arancia | |||
| 1976 | Білі телефони | Telefoni bianchi | і сюжет | |
| Казанова Федеріко Фелліні | Il Casanova di Federico Fellini | |||
| Слабкі поцілунки, підступні ласки | Languidi baci, perfide carezze | |||
| Загублена душа | Anima persa | |||
| Божевільний страх | E tanta paura | |||
| 1977 | Нові чудовиська | I nuovi mostri | і сюжет | |
| 1979 | Пробка — неймовірна історія | L'ingorgo | ||
| Дорогий тато | Caro papà | |||
| 1980 | Місто жінок | La città delle donne | оповідання | |
| 1981 | Хабібі, любов моя | Habibi, amor mío | ||
| Привид кохання | Fantasma d'amore | |||
| Запашний горох | Piso pisello | і сюжет | ||
| Ніхто не досконалий | Nessuno è perfetto | |||
| Маркіз дель Грілло | Il marchese del Grillo | оповідання | ||
| 1982 | Секс — і залюбки | Sesso e volentieri | ||
| Бог їх створює, а потім спарює | Dio li fa e poi li accoppia | і сюжет | ||
| 1983 | Будьте добрими… якщо зможете | State buoni… se potete | і сюжет | |
| Цей і той | Questo e quello | |||
| 1984 | т/ф | Життя триває | …e la vita continua | |
| 1985 | Він гірший за мене | Lui è peggio di me | і сюжет | |
| Паранормальне явище | Sono un fenomeno paranormale | |||
| 1987 | Ріміні, Ріміні | Rimini Rimini | ||
| У багатих свої звички | Roba da ricchi | |||
| Тереза | Teresa | |||
| 1989 | т/ф | Дві жінки | La ciociara | телеп'єса |
| 1990 | Прошу не турбуватися | Tolgo il disturbo | оповідання | |
| Паприка | Paprika | |||
| 1991 | Усі леді роблять це | Così fan tutte | ||
| 1992 | Черешневий сад | Il giardino dei ciliegi | ||
| 1994 | Італійське диво | Miracolo italiano | ||
| 1996 | Молоді і красиві | Giovani e belli | ||
| 2000 | Візьміть гарну посмішку | Fate un bel sorriso |
Визнання
| Нагороди та номінації Бернардіно Дзаппоні[2] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Премія «Срібна стрічка» | |||
| 1970 | Найкращий оригінальний сюжет | Роздягаючи очима (у співавторстві) | Номінація |
| 1977 | Найкращий сценарій | Казанова Федеріко Фелліні (спільно з Федеріко Фелліні) | Номінація |
| 1982 | Маркіз дель Грілло (у співавторстві) | Перемога | |
| Премія «Оскар» | |||
| 1977 | Найкращий сценарій | Казанова Федеріко Фелліні (спільно з Федеріко Фелліні) | Номінація |
| Премія «Давид ді Донателло» | |||
| 1982 | Найкращий | Запашний горох | Номінація |
Твори
- Nostra Signora dello Spasimo: l'inquisizione e i sistemi inquisitori, Sugar editore, Siena, 1963.
- Gobal, Longanesi & co., Milano 1967.
- Passione, Milano libri, Milano, 1974.
- Casanova: sceneggiatura originale, G. Einaudi, Torino, 1976.
- Trasformazioni, il melangolo, Genova, 1990.
- Il mio Fellini, Marsilio, Venezia 1995.
Примітки
Посилання
- Бернардіно Дзаппоні на сайті IMDb (англ.)
- Бернардіно Дзаппоні на сайті MYmovies.it (італ.)
- Біографія Бернардіно Дзаппоні [Архівовано 27 травня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Cinematografo.it.