Бердо

Відоме з давніх часів: українське слово «бердо» походить від прасл. *b^ьr̥do. Спочатку бердо мало вигляд простої дощечки, якою ущільняли нитку утоку, згодом воно набуло форми гребеня, а ще пізніше — сучасного берда з двома рамками^[2]. Історично берда виготовляли зі стеблин очерету, тростини^[3][4] (це залишило відбиток в англійській термінології: англ. reed означає як «очерет», так і «бердо»; а також в українському терміні тростки). Сучасні виготовляють із сталевого нержавкого дроту, сплющеного вальцюванням^[5].

Майстрів, що виготовляли берда, називали бе́рдниками^[6].

Зазвичай бердо являє собою пласку дощечку з кількома десятками вертикальних щілин. Горизонтальні планки називаються листви чи бильця, зубці — троща, трость чи тростки (на Галичині були відомі як сказівки), а проміжки між зубцями — комірки^[7][1]. Бердо вставляється у заглибину нижнього бруска ляди й притискується зверху верхнім бруском. Між зубцями берда проходять нитки основи: за допомогою закріпленого на шнурі гачка («ключки») їх проводять через комірки і через вічка рукавів начиння і кріплять до верхнього навою.

Берда сучасних верстатів встановлюються у верхній частині ляди, фіксуються притискною планкою з гвинтами. Від частоти розташування зубів (від 2,5 до 40 зубів на 1 см) залежить щільність основи, тобто число ниток на одиницю ширини тканини^[8].

Довжина тросток залежить від типу тканин і типу верстата. У берда механізованого бавовняного верстата їхня довжина становить близько 90 мм^[9].

Бердом ущільнюють утокову нитку: після прокладення утоку через зів ниток основи майстер тягне раму ляди на себе, прибиваючи зубцями берда утокову нитку до прокладеної раніше. У механічних верстатах рухи ляди здійснюються автоматично, за допомогою приєднаних до вала шатунів (застосовуються також кулісний, ексцентриковий і кулачковий механізми).

Окрім берд для ткацьких верстатів, існують невеликі берда, призначені для ткання поясів. На зубцях таких берд зроблені отвори, через яких проходить половина ниток основи. Переміщаючи бердечко уверх-униз, розсувають нитки основи і простромляють між ними утік.

• Ситник (шильник) берднику не товариш^[10]

• Реміза
• Ляда (ткацтво)

• 
  Примітивне бердо горизонтального верстата у вигляді кістяного стрижня.
• 
  Примітивне бердо-мечик.
• 
  Нитки основи, що проходять через комірки берда.
• 
  Бердо сучасного верстата (позначене цифрою 2)
• 
  Ткання на бердечку.