Бентгайм (графство)

Бентга́йм (нім. Bentheim) — колишнє графство на крайньому заході Німеччини. На рубежі XIX та XX століть займало простір 923 км², а на території проживало 31,2 тис. осіб. Нині, цю територію займає однойменний район у Нижній Саксонії. Головне місто — Бад-Бентгайм.

Бентгайм
Герб
Дата створення / заснування	1050
Столиця	Бад-Бентгайм
Член у	Священна Римська імперія
Час/дата припинення існування	1806

7°10′00″ сх. д. / 52.30000000002777227336991928° пн. ш. 7.166667000027778122728° сх. д. / 52.30000000002777227336991928; 7.166667000027778122728

Панство Бентгайм відомо зі 1050 року, з 1116 року — графство. До XIII століття належало роду Сальмів та нащадкам Дірка VI. Потім знаходилося в безперервному володінні одного роду, котрий в 1263 році оволодів Текленбургом, а згодом приєднав міста Штайнфурт та Реда. У XVI столітті володіння цього роду були розділені на три графства — Бентгайм-Бентгайм, Бентгайм-Штайнфурт та Бентгайм-Текленбург.

До середини XVIII століття графи Бентгайма, чиї землі лежали у безплідній болотистій місцевості, збідніли й увійшли в неоплатні борги перед курфюрстами Ганноверськими (які в той час займали престол багатющої країни Європи — Великої Британії). У 1753 році ганноверські війська, нібито на сплату кредиту, окупували їх володіння. Тим не менше за угодою 1806 року графство Бентгайм було медіатизовано на користь великого герцогства Берг.

Віденський конгрес у дусі компромісу ухвалив розділити колишні графські володіння: місто Бентгайм, відомий своїми мінеральними джерелами, був закріплений за Ганновером (в особі британського короля), а Штайнфурт та Реда — за прусською короною. У 1817 році король Пруссії наділив медіатизованних графів з роду Бентгаймів князівським титулом. І два століття потому всі чотири фамільних замки (Бентгайм, Штайнфурт, Реда і Гогенлімбург у Гаґені) як і раніше належать членам роду Бентгаймів.