Бендюга
Бендюга — село в Україні, у Червоноградському районі, Львівської області. Населення становить 418 осіб.
| село Бендюга | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Червоноградська міська |
| Основні дані | |
| Населення | 418 |
| Площа | 0,66 км² |
| Густота населення | 633,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80084 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°22′33″ пн. ш. 24°15′25″ сх. д. / 50.37583° пн. ш. 24.25694° сх. д. 24°15′25″ сх. д. / 50.37583° пн. ш. 24.25694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 188 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80084, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Межиріччя |
| Староста | Лемеха Ольга Євгенівна |
| Карта | |
  Бендюга | |
 Бендюга | |
| Мапа | |
 | |
Назва
За роки радянської влади село в документах називали «Биндюга». 1989 р. селу повернули історичну назву.[1]
Історія
на відстані близько 500 метрів на північний схід від села, на правому березі Західного Буга, поблизу ДОТа археологи знайшли поселення пшеворської культури. А в самому селі під час розкопок знайдено поховання з прахом тієї ж культури[2].
На місці села у XIX сторіччі була пристань, через яку відбувався транзит товарів, переважно дерева і збіжжя, зі всієї Західної Волині.
Назва походить від німецького слова «бінден» (binden), що означає в'язати. Адже в цій місцині зв'язували дерево плис до плиса (тратви). Ще в кінціXIX сторіччя досить багато збіжжя йшло разом з деревом річкою Бугом до Варшави і Ґданська, але цей торговельний рух вже у XX сторіччі майже припинився.
В околицях є ДОТи, які залишились з часів Другої світової війни — колись тут проходила потужна лінія оборони.
Відомі люди
- Пшеничний Степан Андрійович — референт пропаганди Крайової Екзекутиви ОУН ЗУЗ. Загинув поблизу села.
Центр відродження сокальської кераміки
У селі працює гончарна майстерня, де подружжя Івашківих виготовляє відому сокальську кераміку. Глину для своїх виробів гончарі беруть з родовищ Сокальщини та Золочівщини[3].
Джерела
Стара Волинь і Волинське Полісся під редакцією О. Цинкаловського[4] так описує село Бендюга:
 | Бендюга село у кінці 19 ст. мало 43 дворів і 350 жителів. Було там багато римо-католиків. Належало тоді село до родини Видягів, а пізніше Крочинських. Був там дуже цікавий своєю архітектурою двір, збудований Сенютою Ляховецьким, згідно переказів, ще в 14 ст. Під ним були великі льохи,в котрих Видяга тримав багато жидів, щоб змусити їх таким чином до прийняття католицизму, а пізніше, як християн, оселював він їх по селах. Заховалось у Б. кілька таких родин. В селі мурований костьол і дерев'яна церковця. Для цього села була ще й інша назва — Бендюга Воля, фільварок належав до Алфра Корчинського — 1082 дес. |  |
Примітки
Посилання
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Погода в селі Бендюга [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Шахта «Бендюзька»
- Bendiuha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 132. (пол.)
- Стара Волинь і Волинське Полісся під редакцією О. Цинкаловського [Архівовано 31 серпня 2021 у Wayback Machine.]