Баренцбург
Баренцбург (норв. Barentsburg) — кам'яновугільне родовище, селище та копальня на острові Шпіцберген. Щорічний видобуток вугілля — на рівні 300—350 тис. т. Розташоване на території Норвегії, на якій Росія користується правом концесії.
Місто
Координати 78°04′ пн. ш. 14°13′ сх. д.H G O
|
Населення
Ба́ренцбу́рг — другий за величиною населений пункт на архіпелазі Шпіцберген — 435 жителів[2] — росіяни та українці.
Назва
Свою назву Баренцбург отримав на честь голландського мореплавця Віллема Баренца, який відвідав Шпіцберген в 1596–1597 рр.
Історія
Архіпелаг, ймовірно, вперше виявлений вікінгами або поморами в XII столітті (був відомий поморам під назвою Грумант; зараз так називається одне з покинутих російських селищ на островах). З 1194 року якийсь Свальбард згадується в норвезьких літописах. Однак немає впевненості, що мався на увазі саме сьогоднішній Свальбард. Це могли бути і Гренландія, і Ян-Маєн.
Перше постійне радянське селище виникло у Баренцбурзі в 1920 році. Хоча архіпелаг Шпіцберген і перебуває під норвезьким суверенітетом, унікальний договір про його статус (Шпіцбергенський трактат від 1920 року) надає громадянам усіх країн-підписантів рівні права щодо економічної експлуатації природних ресурсів, не забезпечуючи, однак, прав екстериторіальності. Нині Росія — єдина країна, крім самої Норвегії, підтримує свою економічну присутність на Шпіцбергені. У Баренцбурзі знаходиться консульство Російської Федерації.
Як стверджує Володимир Платонов, який два роки очолював видобуток вугілля у Баренцбурзі, на відміну від сусідньої Піраміди, це місто було закріплене за шахтарями-українцями з Донбасу[3].
Клімат
В Баренцбурзі арктичний клімат.
| Клімат Баренцбурга (норма 1981-2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 6,8 | 5,6 | 7,5 | 7,3 | 9,9 | 14,6 | 20,3 | 17,5 | 12,1 | 8,5 | 6,8 | 5,9 | 20,3 |
| Середній максимум, °C | −9,1 | −9,4 | −9,4 | −6,4 | −1,1 | 4,0 | 8,4 | 7,2 | 2,9 | −2,6 | −5,1 | −7,4 | −2,3 |
| Середня температура, °C | −12,1 | −12,7 | −12,4 | −9,7 | −3,3 | 2,2 | 6,0 | 5,1 | 1,0 | −4,7 | −7,6 | −10,5 | −4,9 |
| Середній мінімум, °C | −15,2 | −15,7 | −15,5 | −12,1 | −5,1 | 0,8 | 4,4 | 3,6 | −0,4 | −6,6 | −10,1 | −12,9 | −7,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −37,1 | −39,3 | −39,8 | −31,3 | −22,5 | −9,2 | −0,7 | −3,5 | −12 | −27,1 | −29,3 | −37,3 | −39,8 |
| Джерело: Погода і клімат | |||||||||||||
Економіка
Головна економічна активність до 2006 року — видобуток вугілля компанією «Арктикуголь». Сьогодні видобуток вугілля — нерентабельний, і працівники зайняті забезпеченням життєдіяльності самого поселення. Відстань від Лонг'їра до Баренцбурга — 55 км.
Культура і екологія
Галерея
Баренцбург: шахтарі і полярні ведмеді на 78° північної широти 
Стела, що прославляє працю шахтарів 
Вид на Баренцбург зі сторони моря 
Пам’ятник Леніну в селищі Баренцбург, Найпівнічніший у світі 
Бюст Леніна
Вулиця Івана Старостіна
Вид на місто
Баренцбург з повітря
Баренцбург з моря
Баренцбург з моря
Православна церква в Баренцбурзі
.jpg)
Див. також
Примітки
Джерела
- Сайт Баренцбурга [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.