Банкноти української гривні

Після проголошення Української Народної Республіки (УНР) третім універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 року почалася активна розробка власної валюти. Створенням своєї фінансової системи і грошових знаків, як ще одного чинника державотворення, опікувався Генеральний секретаріат фінансів та промисловості на чолі з Михайлом Туган-Барановським.^[1] 1 січня 1918 року Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР». Першими українськими грошима стали банкноти «100 карбованців», оформлені художником-графіком Георгієм Нарбутом. Після проголошення самостійності УНР та з огляду на часті випадки фальшування нової купюри (яка робилася зі звичайного паперу, не мала захисних водяних знаків; окрім того більшовики, тікаючи з Києва, викрали і вивезли до Москви кліше грошового білета), Центральна Рада 1 березня 1918 року ухвалила закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк кредитових державних білетів». Запроваджувалася нова грошова одиниця — гривня, «що має містити 8,712 долі щирого золота; гривня ділиться на 100 шагів; 2 гривні відповідають одному карбованцеві емісії 1917 р.».^[1] З настанням радянського періоду в історії України, гроші у гривневому найменуванні зникли з обігу аж до середини 1990-х років. На початку 1920-х років, після розпуску УНР, Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені перші радянські карбованці (так звані «більшовицькі тисячки»)^[2].

Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано банкноти номіналом у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проєкти двох останніх було виконано вже після проголошення Гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським)^[2]. Ескіз першої купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних — Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття, 100-гривневої — зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного вінка з квітів і плодів, 500-гривневої — свою улюблену алегорію «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»)^[3].

Банкноти зразка 1918 і 1919 років
Зображення		Номінал (гривень)	Номінал купонів	Розмір (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс					Аверс	Реверс	Введено	Вилучено
		2	118 × 70	Берлін	Синій	Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти	Номінал, пояснювальні написи, декоративні орнаменти	1918	1920
		10	140 × 90	Берлін	Червоний	Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти	Номінал, пояснювальні написи, декоративні орнаменти
		100	175 × 115		Синій	Селянин та селянка, номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти	Номінал, тризуб пояснювальні написи, декоративні орнаменти
		500	185 × 120		Червоний синій	Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти	Номінал, портрет жінки, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти
		1000	198 × 125		Синій	Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти	Номінал, тризуб, пояснювальні написи, декоративні орнаменти
		2000	204 × 134		Світло-коричневий

1918 року в Німеччині були надруковані білети Державної скарбниці — 3,6%-ві облігації в гривнях, які надійшли до України 5 серпня того року. Вони являли собою державну позику, загальна сума якої була збільшена в два рази, й вводилася в обіг з метою обслуговування грошового ринку. Відсотки по облігаціях планувалося виплачувати з 1 січня 1919 року^[2]. Кожна облігація мала вісім відрізних купонів. Облігації і відрізні купони, не обмінені в Державному банку на гроші, не втрачали своєї вартості протягом 10 років (з часу надрукованої на них дати реалізації) і вживалися як тимчасові грошові сурогати. Білети Державної скарбниці складалися з чотирьох номіналів — 50, 100, 200 і 1000 гривень. Всі вони містили однакові написи, формат і художнє оформлення, виконане Георгієм Нарбутом. Розрізнялися між собою вони лише цифрою номінальної вартості, кольором і номерами серій^[2]. Форма грошей у вигляді облігацій була обрана урядом задля запобіганя новим емісіям, завдяки чому надзвичайні витрати мали покриватися доходами від їх продажу. Таким чином, міністр фінансів А. Ржепецький намагався реалізувати програму побудови грошової системи і забезпечення її власними ресурсами^[2].

Банкноти зразка 1919 і 1920 року
Зображення		Номінал (гривень)	Номінал купонів	Розмір (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс					Аверс	Реверс	Введено	Вилучено
		50	90 шагів	294 × 150	Червоний, фіолетовий	Номінал, декоративний орнамент, пояснювальні написи	Номінал, декоративний орнамент, пояснювальні написи	5 серпня 1918	1920
		100	1,80 гривень		Синій, зелений
		200	3,60 гривень		Помаранчевий
		1000	18 гривень		Рожевий

З 1919 року Директорією Української Народної Республіки випускалися банкноти 5, 50, 1000 гривень. Директорія найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року^[2]. Директорія діяла між з 14 листопада 1918-го до 10 листопада 1920 року, вона прийшла на зміну Гетьманату (Української Держави), який був повалений повстанням 14 грудня 1918 року^[2]. Банкноти Директорії друкувалися у Кам'янець-Подільській фортеці та Станіславові, бо в кінці 1918-го — на початку 1919 року значна територія країни, включаючи Київ, була захоплена більшовиками^[2].

Банкноти зразка 1919 і 1920 року
Зображення		Номінал (гривень)	Розмір (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Введено	Вилучено
		5	98 × 58 або 100 × 60	Чорно-білий	Номінал, тризуб, пояснювальні написи	Номінал, тризуб, пояснювальні написи	Липень, 1919	1920
		50	116 × 57	Зелений і синій	Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, селянинка та селянин	Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Петра Дорошенка	Не потрапили в обіг (надруковано 1920 року)
		1000	168 × 84	Синій і помаранчевий	Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, козак та селянин	Рослинний та візерунковий орнаменти, номінал, тризуб, пояснювальні написи, портрет Богдана Хмельницького

18 квітня 1918 року в Києві розпочалась емісія розмінних до українських карбованців та гривень марок-грошей номіналом 10, 20, 30, 40 та 50 шагів (1 гривня — 100 шагів, 1 карбованець — 200 шагів). Випускалися вони на друкарні Василя Кульженка. Марки-гроші використовувалися як розмінні купюри через нестачу дрібної розмінної монети, за прикладом російської влади, яка зробила це раніше. Автором проєкту 10 та 20 шагів був Антон Середа, інші виконав Георгій Нарбут^[4][5].

Розмінні марки-гроші зразка 1918 року
Зображення		Номінал (шагів)	Розмір (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Введено	Вилучено
		10	30 × 25	Світло-коричневий	Номінал, тризуб, декоративний орнамент	Тризуб, пояснювальні написи	1918	1919
		20		Коричневий	Селянин, номінал, тризуб, декоративний орнамент
		30		Синій	Селянка, номінал, тризуб, декоративний орнамент
		40		Зелений	Номінал, тризуб, декоративний орнамент
		50		Червоний	Номінал, декоративний орнамент

Крім випусків державних банкнот, існували також сотні зразків паперових грошових знаків місцевої валюти, банкнот, купонів тощо, що випускалися муніципальною владою. Більше 300 муніципалітетів у сучасних кордонах України свого часу випустили в обіг загалом понад 1500 різних за назвою грошових знаків, переважно рублів, карбованців та гривень^[6].

Після проголошення Україною незалежности у серпні та розпуску Радянського Союзу у грудні 1991-го року, з 10 січня 1992 року в Україні було введено в обіг тимчасову грошову одиницю — купоно-карбованці (український карбованець), яку планувалося використовувати лише 4-6 місяців. Купоно-карбованці слугували переходною грошовою одиницею між радянським карбованцем та майбутньою українською гривнею. Проте купоно-карбованці знаходилися в обігу аж до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний «удар», таким чином створивши підгрунття для введення банкнот-гривень^[7].

У вересні 1991 року на тлі розпаду СРСР, після розгляду Верховною Радою УРСР, було заплановано випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше номінали у 3 та 25 гривень були замінені на 2 та 20 відповідно, проте ескізи для нереалізованих номіналів вже були створені — при заміні номіналів було модифіковано портрети та відмальовано барвистіший орнамент. Постанова Президії Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1952-XII передбачала такі номінали: 1, 2, 10, 20, 50 та 100 гривень; резервні банкноти: 5 та 200 гривень. Постановою Президії Верховної Ради України від 12 лютого 1996 року № 91/96-ПВ покупюрну побудову гривні було доповнено резервною банкнотою 500 гривень^[7].

Банкноти-гривні були введені Нацбанком в грошовий обіг України, відповідно до Указу Президента Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України в результаті грошової реформи протягом 2 — 16 вересня 1996 року, таким чином замінивши в обігу українські купоно-карбованці. Протягом року, після введення нової валюти, в обіг потрапили банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10 і 20 гривень (першого і другого покоління); та 50 і 100 гривень (другого покоління). Банкноти номіналом 50 та 100 гривень, першого покоління, — в обіг не потрапили. 2001 року в обіг введено банкноту номіналом 200 гривень, а 2006-го — банкноту номіналом 500 гривень^[7]. Протягом 2003—2007 років в обіг поступово вводилися банкноти третього покоління, а протягом 2014—2019 років — четвертого^[7].

2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк провів вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску^[8][9], тобто банкнот першого (1992 року) та другого покоління (1994—2001 років). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути засобом платежу.

Також надалі Нацбанком планується поступова повна заміна банкнот третього покоління банкнотами четвертого покоління. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав вилучення з обігу банкнот номіналом 1, 2^[10], та з 1 січня 2023 року — номіналом 5, 10, 20 та 100 гривень третього покоління^[11]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення^[12].

За розрахунками департаменту готівково-грошового обігу терміни перебування в обороті банкнот номіналом від 1 до 50 гривень становить від року до трьох, номіналом 100 і 200 — від п'яти до десяти років, а номіналом 500 гривень — більше десяти років, що відповідає світовій практиці. Враховуючи досвід провідних країн світу, де для запобіганню підробці, дизайн та елементи захисту банкнот необхідно оновлювати кожні 7—10 років, Нацбанк приймає рішення змінювати дизайн та структуру українських гривень приблизно 1-2 рази на десятиліття^[13]. Починаючи з 2016 року змінився склад матеріалів для виготовлення банкнот — до паперу додаються волокна льону, що не лише зменшує собівартість та підвищує зносостійкість^[14].

На сьогодні в грошовому обігу України знаходяться банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг та не вилучені, є законним платіжним засобом на території України^[12].

14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів. Монети номіналами 1 та 2 гривні було введено в обіг 27 квітня 2018 року, монету номіналом 5 гривень 20 грудня 2019 року, монета 10 гривень введена 3 червня 2020 року^[15][16]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень^[15].

Банкноти всіх чотирьох поколіннь містять підписи голів Нацбанку України, рік випуску (за винятком 50, 100 і 200 гривень другого покоління), написи «Україна» та «Національний Банк України», номінали літерами та цифрами. Випуски першого покоління мали десятизначні безлітерні номери, а випуски другого та третього поколіннь — семизначні дволітерні номери^[17].

На аверсі всіх банкнот розташовані: портрети видатних діячів історії та культури України. Дизайн банкнот доповнюють орнаменти, розетки, сітки, виконані повноколірним друком. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот всіх номіналів (крім 1 гривні) виконано рельєфним друком^[17].

На реверсі розташовано: зображення історико-архітектурно-природних пам'яток України. Дизайн доповнюють розетки, стрічки, сітки, виконані повноколірним друком^[17].

У квітні 1991 року, серед українських митців відбувся конкурс на кращий дизайн банкноти номіналом 5 гривень. Перемогу в цьому конкурсі здобули художникиВасиль Лопата і Борис Максимов. Вже у 1992 році за ескізами художників були надруковані перші банкноти сучасної гривні^[18]. На деяких з них Лопата як зображення історичних персонажів помістив свій видозмінений автопортрет^[19]. Початковий ескізний ряд банкнот був розрахований на всі затверджені номінали від 1 до 200 гривень^[20], проте з урахуванням змін номінального ряду в обіг було випущено лише банкноти номіналом від 1 до 20 гривень, 50- та 100-гривневі банкноти були виготовлені, але в обіг не потрапили, а ескізний проект 200-гривневої банкноти, найближчий до кінцевого дизайну банкнот цієї серії навіть не отримав кінцевого втілення. Ці банкноти поступово витіснялися новими варіантами. З 15 липня 2003 року Нацбанк почав вилучати з обігу банкноти цієї серії^[21], але вони залишалися законним платіжним засобом до 1 жовтня 2020 року^[22].

Банкноти першого покоління (випуск 1992 року[23])
Зображення		Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір[24]	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Перший друк	Введення	Початок вилучення	Скасування
		1	135 × 70	Оливковий	Володимир Великий	Руїни Херсонеса	1992	2 вересня 1996	15 липня 2003	1 жовтня 2020
		2		Коричневий	Князь Ярослав Мудрий	Київський Софійський собор
		5		Синій	Гетьман Богдан Хмельницький	Іллінська церква у селі Суботів
		10		Фіолетовий	Іван Мазепа	Києво-Печерська лавра
		20		Сіро-коричневий	Іван Франко	Львівський оперний театр
		50	135 × 70	Червоний	Михайло Грушевський	Дім учителя (колишня Центральна Рада)	В обігу не були
		100		Зелений	Тарас Шевченко	Споруда Верховної Ради України

З самого початку перші варіанти банкнот розглядалися як тимчасовий захід, що сприяло рішенню заощадити вартість їх виготовлення. В результаті банкноти швидко зношувалися і не мали повного спектру елементів захисту. Їх мали замінити банкнотами вже українського виробництва, першою з яких була 1 гривня. Вона була випущена в обіг одночасно з банкнотами іноземного друку. Банкноти номіналами 50 і 100 гривень емісії 1992 року в обіг не потрапили, замість них одразу вводилися нові зразки. 1997 року було замінено всі інші номінали. 22 серпня 2001 року в обіг було введено новий номінал — 200 гривень. Серед нововведень серії стало: поява знаку для сліпих і суміщеного малюнку; кодованого латентного зображення на номіналах у 50, 100 і 200 гривень, які не мали року випуску; та металізована «віконна» захисна стрічка на 20 гривнях. Ці банкноти поступово витіснялися новими варіантами, але вони залишалися законним платіжним засобом до 1 жовтня 2020 року^[22].

Банкноти другого покоління (випуск 1994—2001 років[23])
Зображення		Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір[24]	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Перший друк	Введення	Початок вилучення	Скасування
		1	133 × 66	Зелено-коричневий	Володимир Великий	Руїни Херсонеса	1994	2 вересня 1996	1 грудня 2004	1 жовтня 2020
		2		Помаранчево-коричневий	Князь Ярослав Мудрий	Київський Софійський собор	1995	1 вересня 1997	28 вересня 2004
		5		Синій	Гетьман Богдан Хмельницький	Іллінська церква у селі Суботів	1994		14 червня 2004
		10		Темно-синьо-червоний	Іван Мазепа	Києво-Печерська лавра			1 січня 2010
		20		Коричнево-зелений	Іван Франко	Львівський оперний театр	1995
		50		Фіолетово-жовтий	Михайло Грушевський	Будинок Верховної Ради України	Не вказана на банкнотах	2 вересня 1996
		100		Коричнево-зелений	Тарас Шевченко	Дзвіниця Софійського собору у Києві
		200		Рожево-синій	Леся Українка	Замок Любарта в Луцьку		22 серпня 2001

Банкноти третього покоління відрізняються радикальним зміною дизайну та кольорової гами щодо попередньої серії. У зв'язку з найбільшою кількістю виявлених підроблених банкнот першою в обіг надійшла банкнота номіналом 20 гривень, решту номіналів було введено в обіг у 2004—2007 роках, серед них новий номінал 500 гривень. Серед нововведень серії стало — поява зображеннь з використанням оптично-змінної фарби на всіх номіналах від 20 до 500 гривень. Також 2006 року банкноти номіналом 1 та 10 гривень були піддані модифікації зі зміною колірної гами. З 2018 року був припинений друк банкнот номіналом 1—10 гривень, проте портрети, використані на них, були адаптовані для використання на оборотних монетах відповідних номіналів^[12].

Банкноти третього покоління (2003—2006 років)[25][26]
Зображення		Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Перший друк	Введення	Початок вилучення
		1	118 × 63	Сіро-зелений	Володимир Великий	Місто Володимира (Київ)	2004	1 грудня 2004	1 жовтня 2020
				Жовто-синій			2006	22 травня 2006
		2		Жовто-коричневий	Ярослав Мудрий	Софійський собор (Київ)	2004	28 вересня 2004
		5		Синій	Богдан Хмельницький	Іллінська церква (с. Суботів)		14 червня 2004	1 січня 2023
		10	124 × 66	Червоний	Іван Мазепа	Панорама Києво-Печерської Лаври	2004	1 листопада 2004
							2006[27]	серпень 2006
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко	Львівський оперний театр	2003	1 грудня 2003
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський	Будинок Центральної Ради (Київ)	2004	29 березня 2004	в обігу
		100	142 × 75	Жовто-зелений	Тарас Шевченко	Дніпро та сліпий бандурист із хлопчиком-поводирем	2005	20 лютого 2006	1 січня 2023
		200	148 × 75	Рожевий	Леся Українка	Замок Любарта (Луцьк) та лелека що летить	2007	28 травня 2007	в обігу
		500	154 × 75	Персиковий	Григорій Сковорода	Києво-Могилянська академія	2006	15 вересня 2006

Ця серія зназнала низку суттєвих змін в дизайні, порівнянно з банкнотами третього покоління, зокрема: портрети стали розміщуватися по центру; було прибрано малюнок Григорія Сковороди «Піфагоровий трикутник» зі зворотного боку 500 гривень; замість Дніпра та кобзаря на 100 гривнях — розмістили Київський національний університет ім. Т. Шевченка. Банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень вже не друкували, а натомість, з'явився новий номінал — 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського. Серед інших нововведень серії — стала поява нових елементів захисту, зокрема: «віконна» захисна стрічка та елемент SPARK на всіх номіналах від 100 до 1000 гривень^[12].

Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2019 років)[28][29]
Зображення		Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис		Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Перший друк	Введення
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко Гірський пейзаж; факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»	Львівський оперний театр	2018	25 вересня 2018
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський	Будинок Центральної Ради (Київ)	2019	20 грудня 2019
		100	142 × 75	Жовто-оливковий	Тарас Шевченко Види на Дніпро; уривок із твору	Київський національний університет імені Тараса Шевченка	2014	9 березня 2015
		200	148 × 75	Рожевий	Леся Українка	Замок Любарта (Луцьк) та лелеки що летять	2019	25 лютого 2020
		500	154 × 75	Бежевий	Григорій Сковорода Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність»	Києво-Могилянська академія	2015	11 квітня 2016
		1000	160 × 75	Блакитний	Володимир Вернадський	Будівля Президії Національної академії наук України	2019	25 жовтня 2019

5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Нацбанку введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.^[30][31]

1 вересня 2016 року введено в обіг пам'ятну банкноту номінальною вартістю 20 гривень, присвячену 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.^[32] Тираж банкноти — один мільйон штук.^[33] Дизайн та захист пам'ятної банкноти аналогічний до банкнот нового покоління 100 гривень (зразка 2014 року) та 500 гривень (зразка 2015 року).

Окрім того 14 вересня 2016 року Нацбанк випустив набір колекційних банкнот до 20-річчя запровадження національної валюти України – гривні^[34] «20 років грошовій реформі 1996–2016»^[35] в конверті і клясері. Набори містили 26 обігових (не пам'ятних) банкнот^[34], з яких 25 – першого-третього поколінь, іноді в кількох варіаціях, та банкнота 100 гривень 2014 року^[35]. Окрім них були випущені дві неплатіжні банкноти 50 та 100 гривень зразка 1992 року^[34].

29 грудня 2022 року в обіг вводиться пам'ятна банкнота номіналом 500 гривень зразка 2015 року з нанесенням на її лицьовому боці офіційної символіки (айдентики) до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Світ Сковороди» серії ГС з номерами 0000001–0050000 2022 року випуску.^[36]

23 лютого 2023 року введена в обіг пам'ятна банкнота з оригінальним дизайном номіналом 20 гривень зразка 2023 року «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!», присвячена боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму, серії ЗС з номерами 0000001–0300000.^[37][38]

20 серпня 2021 року введено в обіг пам'ятні банкноти номінальною вартістю 100 та 500 гривень, що присвячені 30-річчю незалежності України. Тираж банкнот — 30 000 штук.^[39]

19 листопада 2021 року Нацбанк продовжив випуск пам'ятних банкнот до 30-річчя Незалежності України, ввівши в обіг банкноти номінальною вартістю 20 та 200 гривень. Тираж банкнот — 30 000 штук.^[40]

22 грудня 2021 року були введені в обіг чергові дві пам'ятні банкноти номіналами 50 та 1000 гривень. У такий спосіб Нацбанк завершив серію пам'ятних банкнот із нанесенням на їх лицьовому боці символіки із зображенням цифри 30, що символізує річницю відновленої незалежності України. Тираж усіх банкнот — 30 000 штук, з підписом Голови Нацбанку України Кирила Шевченка, серія ЯА 2021 року випуску.^[41]

Пам'ятні банкноти[31]
Зображення		Номінал (гривень)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис		Дата		Тираж
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	першого друку	випуску
Банкноти третього покоління
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років»	Будинок Центральної Ради у Києві	2011	5 жовтня 2011	1 000
Банкноти четвертого покоління
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко, напис «160 років від дня народження»; гірський пейзаж; Факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»	Львівський оперний театр	2016	1 вересня 2016	1 000 000
		20	130 × 69	Зелений	Іван Франко, гірський пейзаж. Факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»; святкова айдентика «30 років Незалежності України»	Львівський оперний театр	2021	19 листопада 2021	30 000
		50	136 × 72	Фіолетовий	Михайло Грушевський; святкова айдентика «30 років Незалежності України»	Будинок Центральної Ради у Києві	2021	22 грудня 2021[41]	30 000
		100	142 × 75	Жовто-оливковий	Тарас Шевченко; види на Дніпро; уривок з твору; святкова айдентика «30 років Незалежності України»	Київський національний університет імені Тараса Шевченка	2021	20 серпня 2021	30 000
		200	148 × 75	Рожевий	Леся Українка; святкова айдентика «30 років Незалежності України»	Замок Любарта в Луцьку	2021	19 листопада 2021	30 000
		500	154 × 75	Бежевий	Григорій Сковорода; святкова айдентика «30 років Незалежності України»	Києво-Могилянська академія	2021	20 серпня 2021	30 000
		1000	160 × 75	Блакитний	Володимир Вернадський; святкова айдентика «30 років Незалежності України»	Будівля Президії Національної академії наук України	2021	22 грудня 2021[41]	30 000
		500	154 × 75	Бежевий	Григорій Сковорода; офіційна символіка (айдентика) до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Світ Сковороди»	Києво-Могилянська академія	2021	29 грудня 2022	50 000
Пам'ятні банкноти з оригінальним дизайном
		20	80 × 165	Багатоколірна	Постаті трьох українських військових, які встановлюють Державний Прапор України на тлі фрагментів карти України та прапорів країн, які підтримують Україну	Стилізована композиція, що уособлює фізичні страждання та духовні переживання українців в окупації — зв'язані руки за спиною, за якою вгадується постать зі слідом від кулі у вигляді маку	2023	23 лютого 2023	300 000
		50	80 × 165	Багатоколірна	Композиція, яка відображає стилізований абрис України, що асоціюється із серцем, до якого підходять судини, на фоні дівчини у військовому шоломі, яка дивиться в бік Заходу	Композиція зі стиснутих рук, що символізує співпрацю, взаємодопомогу, довіру та партнерство на тлі стилізованого тризуба — символу української держави	2024	23 лютого 2024	300 000

Загалом з 1992 року виготовлено чотири покоління українських банкнот. Спочаку українські гривні друкувалися за кордоном — у Канаді та Великій Британії, а підготовка до їх виготовлення, доставлення в Україну та введення в обіг була справжньою спецоперацією українських безпекових служб та мала кодову назву «Щит України». Перші банкноти номіналами 1, 2, 5, 10 та 20 гривень надрукувала канадська фірма «Canadian Bank Note Company». А номінали 50, 100 та 200 гривень — англійська компанія «De La Rue». До України їх привезли в три етапи: у 1992, 1993 та 1995 роках^[18].

В Україні перша партія гривень була надрукована 1994 року на Банкнотна фабрика Банкнотно-монетного двору Нацбанку. До цього власних виробничих потужностей в державі просто не було, першу друкарську лінію фабрики Нацбанку запустили в роботу лише навесні того року^[18]. На сьогодні фабрика є єдиним виробником українських гривень, вона здатна друкувати 1,5 мільярда банкнот на рік^[42][43][44].

Затвердженню дизайну банкнот передує велика й кропітка робота багатьох спеціалістів: фахівців у галузі історії та культури, які досліджують внесок того чи іншого діяча в історію країни, художників та дизайнерів, що розробляють різноманітні варіанти зовнішнього вигляду банкнот тощо. Для цього в Нацбанку створена Експертна рада з питань дизайну банкнот, розмінних та обігових монет України, до роботи якої за необхідності залучаються фахівці різного профілю. Кожен елемент дизайну надсилається в установи історичного профілю, у такі, як, Інститут історії України НАН України, на експертизу. Всі зображення на банкнотах, зокрема портрети історичних постатей, визнані всіма профільними інститутами, як достовірні. Потім вони доопрацьовуються та робиться комп'ютерний дизайн^[45].

На банкнотх здійснюють кілька видів друку. Нанесення фарби на банкноту починається з офсетного друку, рельєфне зображення наносять через глибоке інтагліо-друку. Гравюри, що використовують для друку банкнот, вирізають на металі. Вони мають заглиблений малюнок, що дає змогу робити рельєфний друк. Всі елементи на формі мають свою глибину, тому, коли накатується фарба, вона потрапляє в ці заглиблення. Специфікою є те, що під час друку температура є дуже високою, на папір здійснюється тиск 80 тон, а фарба, зроблена на основі воску, фактично запікається. Використовується спеціальна фарба, стійка до агресивного середовища (наприклад, до прання). Трафаретний та високий друк використовується для нанесення спеціальних захисних елементів та індивідуального номеру на банкноті. На завершальному етапі, після порізки кожна банкнота проходить повний автоматизований контроль якості^[45].

Постачальником паперу для банкнот української гривні є Фабрика банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області, яка здатна виготовляти більш як 3100 тонн банкнотного і захищеного паперу в рік.^[42][43].

Українська гривня виготовляється в два етапи: перший — це виготовлення банкнотного паперу, другий — друк грошей на Монетному дворі. Наше виробництво унікальне, і не тільки тому, що воно єдине в Україні, але й тому, що далеко не у всіх країнах світу є такі підприємства [...] Папір для грошових купюр виготовляється не за класичною рецептурою, тут закладається основа захисту банкнот. Ми закладаємо безпосередньо 12 знаків захисту, основний — це, звичайно ж, водний знак, який всі бачать на гривні. Також це захисна стрічка»

— директор Фабрики банкнотного паперу НБУ, Василь Іщенко, 2013 рік^[46]

На фабриці знаходиться найоснащеніша в Україні лабораторія контролю якості паперу, у якій фахівці стежать за тим, щоб якість грошового полотна відповідала 20 стандартам^[46].

Папір для української гривні виготовляється з бавовни. Задля зниження вартості виробництва грошей — з 2016 року у папір почали додавати льон, волокна якого міцніші в порівнянні з бавовною, що робить банкноти більш зносостійкими^[43].

Українські фахівці вже давно стали замислюватися над доцільністю використання в композиції паперу, крім бавовни, і інших рослинних натуральних волокон, наприклад, льону. За інших рівних умов вартість вітчизняної лляної сировини помітно нижча за імпортоване бавовняне волокно, яке є дефіцитним товаром. Використовуючи льон, ми можемо знизити витрати, пов'язані із забезпеченням економіки країни необхідною кількістю банкнот гривні, підтримати національного товаровиробника цієї сільськогосподарської культури і створити додаткові робочі місця

— заступник голови Нацбанку України Яків Смолій, 2016 рік^[43]

Нацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення^[12]. Наявні елементи захисту на всіх банкнотах української гривні дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру^[13]. Станом на початок 2020-х років найбільшим захистом відзначаються банкноти номіналом 100 гривень зразка 2014 року, 200 гривень зразка 2019 року, номіналом 500 гривень зразка 2015 року та 1000 гривень зразка 2019 року^[13]. Вони мають посилений рівень захисту від підробки — більше 20 елементів захисту в кожній банкноті. Цей показник співставний з високим рівнем захисту купюр євро та швейцарських франків. З економічної точки зору фальшивомонетникам не вигідно підробляти банкноти низьких номіналів. Зокрема, 2019 року найбільше підробляли банкноти номіналом 500 та 100 гривень, що складало відповідно 64 % та 16 % від загальної кількості вилучених з обігу підробок. Якісні поліграфічні підробки банкнот номіналом 500 гривень зразка 2006 року з імітацією ультрафіолетового та інфрачервоного захисту з'явилися лише через 10 років — наприкінці 2016 року. Станом на липень 2020 року не було зафіксовано жодного випадку якісного підроблення банкноти номіналом 1000 гривень, введенної в обіг у жовтні 2019 року^[13].

Типи елементів захисту банкнот української гривні
Водяний знак		Захисна стрічка		Рельєфні елементи
Видиме зображення або малюнок на папері, який виглядає світліше при перегляді на просвіт (або темніше при перегляді у відбитому світлі на темному фоні).		Один з елементів захисту паперових купюр від підробки, що являє собою вставлену в купюру тонку смужку (з полімеру, металу тощо) шириною від 1,5 мм і більше з текстом або малюнком.		Елементи друку в банкнотах всіх номіналів, крім одної гривні, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців.
Суміщений малюнок		Райдужний друк		Антисканерна сітка
Малюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти).		Поступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти).		Розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії «муар» (захисні сітки).
Металізована захисна стрічка		Мікротекст		Знак для сліпих
Вживлена у папір вікончаста металічна захисна стрічка.		Напис, який можна прочитати за допомогою збільшувального скла.		Рельєфний елемент, який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти.
Видимі захисні волокна		Невидимі захисні волокна		Флуоресцентний номер
Хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкноти кольорові волокна.		Хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкнот волокна, які в ультрафіолетових променях флуоресціюють різними кольорами.		Надрукований методом високого друку чорною, або червоною, фарбами, номер банкнот.
Магнітний номер		Прихований номінал		Флуоресцентний друк
Надруковані методом високого друку серія та номер банкноти, які мають магнітні властивості.		Надрукований невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює кольоровим світлом.		Елементи дизайну, які в ультрафіолетових променях флуоресціюють кольоровим світлом.
Високий друк		Орловський друк		Кодоване латентне зображення
Друк, який залишає на папері потовщений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір, як правило, має опуклий рельєфний відбиток.		Різкий перехід одного кольору у інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка (портрет, написи, стрічки, орнаменти).		Приховане зображення, видиме при розгляданні банкноти під різними кутами.[47]
Оптично-змінний елемент		«Віконна» захисна стрічка		Елемент SPARK
Стилізоване зображення, при зміні кута нахилу банкноти, колір якого переходить від одного до іншого.[48]		Частково введена в товщу паперу захисна стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки.[49]		Оптично-змінне зображення, що має кінетичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від одного кольору до іншого.[49]

Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 2,7 млрд штук банкнот на загальну суму 705,7 млрд грн. На одного жителя України припадало 66 банкнот. Найбільше в обігу перебуває банкнот номіналом 500 гривень (27,7 % від загальної кількості банкнот в обігу). Найменше в обігу перебуває банкнот номіналом 10 гривень (3,5 % від загальної кількості банкнот в обігу)^[50].

У таблиці вказані дати введення банкнот в обіг.

Курсивом (п) у таблиці позначені пам'ятні банкноти, що випускалися обмеженим тиражем. Кольором позначені:

У січні 2019 року Нацбанк розпочав реалізацію нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналів 1 гривня (зразка 2006 року) та 2 гривні (зразка 2004 року) з підписом Голови Нацбанку Якова Смолія, на яких проставлена дата випуску — 2018 рік. Враховуючи політику Нацбанк щодо вилучення банкнот гривні низьких номіналів, ці банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені для колекціонерів лише у вигляді нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу^[52].

Процес утилізації зношених банкнот-гривень здійснюється у відділах грошового обігу в регіонах Департаменту грошового обігу та Центральному сховищі Нацбанку. Здійснюється за допомогою спеціальних автоматизованих систем — шляхом подрібнення банкнот на дрібненькі частини розміром 1,5 на 16 міліметрів^[54].

• Монети української гривні

• Національний банк України [Архівовано 24 січня 2005 у Wayback Machine.]
• Захисні ознаки банкнот // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.