Банка (мілина)
Ба́нка[1] — місце на континентальному шельфі з невеликими глибинами в порівнянні з навколишньою акваторією, мілководдя або верхня частина підводного пагорба. На континентальному схилі, океанічна банка може перехопити апвелінг або приплив, в результаті чого вода на банці багата поживними речовинами. Через це, деякі великі банки, на кшталт Доггер-банки і Великої Ньюфаундської Банки, є найбагатшими рибними промислами у світі.
Океанічні банки можуть бути вулканічного походження. Банки можуть бути карбонатними або теригенними. Оскільки вони не пов'язані з суходолом, банки не мають зовнішнього джерела відкладень. Карбонатні банки — платформи, піднімаються з глибин океану, в той час як теригенні банки — підвищення осадових відкладень.[2]
Підводні гори, на відміну від гір вулканічного походження, піднімаються з глибин, і здіймаються в порівнянні з оточуючим морським дном[3]. На кшталт підводних гір Піонер й Гід, на захід від островів Фараллон. Підводна гора Піонер має глибину 1000 метрів[3], в інших випадках, частини банок можуть здійматися над поверхнею води, утворюючи острови[4].
Найбільші банки у світі:
- Велика Ньюфаундлендська банка (280 000 км²)[5] — теригенна банка
- Велика Багамська банка (95 798 км², має острови, площа без островів)
- Сая-де-Малья (35 000 км², за винятком Північної банки, найменша глибина 7 м)
- Сейшельська банка (31 000 км², включаючи острови 266 км²)
- Банка Джорж (28 800 км²) — теригенна банка
- Лансдаунська банка (21 000 км², на захід від Нової Каледонії, найменша глибина 3,7 м)
- Доггер-банка (17 600 км², найменша глибина 13 м)
- Мала Багамська банка (14 260 км², має острови, площа без островів)
- Велика Чагоська Банка (12 642 км²)
- Рід банка, острови Спратлі (8866 км², найменша глибина 9 м)
- Банка Кайкос, острови Кайкос (7680 км²)
- Банка Маклсфілд (6448 км², найменша глибина 9,2 м)
- Північна банка або банка Річі (5800 км², на північ від Сая-де-Малх, найменша глибина <10 м)
- Банка Кей Сал (5226,73 км²)
- Банка Розалінд (4500 км ², найменша глибина 7,3 м)