Атаки (Україна)
Ата́ки — село в Україні, у Хотинській міській громаді Дністровського району Чернівецької області.
село Атаки | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Чернівецька область |
Район | Дністровський район |
Громада | Хотинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA73040190030077295 |
Облікова картка | Атаки |
Основні дані | |
Населення | 638 |
Поштовий індекс | 60008 |
Телефонний код | +380 3731 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°32′30″ пн. ш. 26°28′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.47889° сх. д. 26°28′44″ сх. д. / 48.54167° пн. ш. 26.47889° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 137 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 60008, Чернівецька обл., Дністровський р-н, с. Атаки, вул. Терешкової, 1 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
Географія
Наддністрянське село Атаки розташоване в південно-західній частині України за 1,7 кілометрів від Хотина та за 23 кілометра від міста Кам'янець-Подільський на правому березі річки Дністер. Через село проходить автошлях національного значення Н03 Житомир — Чернівці.
Клімат
Атаки знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління.
Історія
Етимологія
Назва села походить від молдавського «отак» — «табір; курінь»[2].
Передісторія
В урочищі Стінка біля села було знайдено зразки найдавніших виробів (рубил) з дністровського кременю[3]. На території села було виявлено рештки мисливських стійбищ[4], там було виявлено музичний інструмент з оленячого рогу («флейта»), вік якої — понад 15 тис. років[5].
Також на території було виявлено рештки скотарсько-землеробських поселень[6].
Історія після заснування
За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, налічувалось 108 дворових господарств, існувала православна церква[7].
Станом на 1886 рік у царанському[в] селі Рукшинської волості мешкало 607 осіб, налічувалося 110 дворових господарств, існували православна церква та школа[8].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 831 особи (456 чоловічої статі та 375 — жіночої), з яких 704 — православної віри, 123 — юдейської[9].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/8b/Ignacy_Pawe%C5%82_Fudakowski_-_Most_na_Dniestrze_w_%C5%BBwa%C5%84cu_na_Podolu_%2894-111-3%29.jpg/200px-Ignacy_Pawe%C5%82_Fudakowski_-_Most_na_Dniestrze_w_%C5%BBwa%C5%84cu_na_Podolu_%2894-111-3%29.jpg)
Поблизу села, у ніч з 9(22) на 10(23) січня 1919 року, розпочалося Хотинське повстання, коли прихильники Директорії Бессарабського національного союзу перетнулися із румунським кавалерійським загоном[10]. Тут же і був розміщений головний штаб повстанців на час останніх боїв. Після перемоги румунських військ село палили три дні, залишивши тільки декілька хат[11].
По закінченню Другої світової війни село пережило голодомор 1946–1947 років, про що згадувалося у таємному листі секретаря Хотинського райкому КП(б)У Жиленка[12].
Мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
У 2018 році шляхом об'єднання сільських рад, село Атаки увійшло до складу Хотинської міської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 638[13][14] осіб. Рідною мовою назвали[15]:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
українська | 622 | 97,49% |
російська | 11 | 1,72% |
білоруська | 2 | 0,31% |
інші | 3 | 0,48% |
Мовні особливості
Село нанесено на «Атлас української мови»[16].
Економіка
- ТОВ «Ласунка плюс»
- АЗС «Amic Energy»
- Фермерське господарство «Наша Нива»
- ТОВ «АМП Нова Лінія»[17]
Відомі люди
Народились
- Іларіон Дунгер — голова Бессарабського національного союзу, а також член постійного комітету Союзу — Директорії[18].
- Пастух Іван Аристархович (1912—1993) — український художник-килимар, засновник Хотинської килимарської артілі.
- Юхим Федотович Лискун (1873—1958) — радянський учений у галузі тваринництва.
Легенда
Неподалік Атак, на Збручі, лежить славне своєю фортецею село Окопи. Така близькість двох топонімів привела до появи ще у Першу світову війну місцевої приказки про солдата, який:
![]() |
| ![]() |
Галерея
- Автобусна зупинка
- Пам’ятник полеглим у Другій світовій війні
- Каплиця
- Магазин
- Табличка із назвою села перед в’їздом до села
- Хрест
- Міст через Дністер веде до села
- Церква Святого Іоанна Богослова
Див. також
Примітки
Література
- Добржанський О., Макар Ю., Масан О. Хотинщина. Історичний нарис. — Чернівці : Молодий буковинець, 2002. — 464 с. — ISBN 966-7109-26-7.
Посилання
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Територіальні громади Чернівецької області. Атацька сільська рада [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Замки та храми України. Атаки [Архівовано 8 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Уточнення назви сільської ради: не Атакська, а Атацька[недоступне посилання з червня 2019]
- Прогноз погоди в селі Атаки [Архівовано 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття з географії Чернівецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |