Асоціація художників революційної Росії

Асоціа́ція худо́жників революці́йної Росі́ї (АХРР) — творче об'єднання російських художників 1922 — 1932, які пішли на співпрацю із комуністичним режимом.

АХРР декларувала боротьбу "за нове радянське образотворче мистецтво", яке нібито одне буде зрозуміле народові, не цуралося відвертої пропаганди "героїки, життя і побуту Червоної Армії, робітників, селянства".

АХРР на словах виступала проти формалістичного мистецтва, всіляко випинала орієнтацію на техніку і традиції "передвижників". Зрештою, Асоціація, яка об'єднувала митців російської імперської школи, таки спромоглася дати перші притомні зразки ідеологічного мистецтва - соцреалізму. Більшість членів АХРР щасливо пережила роки сталінського терору, вправно виконуючи ідеологічні замовлення комуністичної Москви. У той же час їх побратими із України, які також нібито виступали "за нове радянське образотворче мистецтво", яке буде зрозуміле народові, вибиті майже до ноги.

Активними учасниками АХРР були:

• Бродський Ісак Ізраїльович (1883-1939),
• Йогансон Борис Володимирович (1893—1973),
• Самохвалов Олександр Миколайович (1894-1971)
• Касаткін Миколай Олексійович (1859-1930),
• Богородський Федір Семенович (1895-1959),
• Греков Митрофан Борисович (1882-1934),
• Радімов Павло Олександрович (1887-1967), перший голова АХРР
• Герасимов Олександр Михайлович (1881-1963)
• Архипов Абрам Юхимович (1862-1930)
• Є. Кацман,
• Г. Ряжський,
• Ю. Чепцов та ін.

АХРР мала численні філії, зокрема в Києві і Полтаві. Вона організовувала великі тематичні виставки. У виставці «Життя і побут народів СРСР» (1927) брали участь укр. художники.

• 
  Греков М.Б. «Тачанка», 1925 р.
• 
  Бродський І.І. «Ленін у Смольному», 1930,
• 
  Малютін С. В. «Партизан», 1936 р.