Артур Домбровський

Народився 19 березня 1854 року.^[1] З 1873 р. проходив службу в 20–му піхотному полку, який базувався у Відні^[2]. 1 вересня 1873 р. йому було присвоєно звання підпоручика, а 15 вересня 1878 р. – лейтенанта.

У 1882 році його перевели до 93–го Моравського піхотного полку в Оломоуці^[3]. 1 листопада 1894 р. отримав чин майора. Після підвищення його перевели до 100–го Сілезько-Моравського піхотного полку в Кракові, де він був командиром 2–го батальйону до 1895 року^[4].

1 листопада 1897 року він отримав звання підполковника і був переведений до 78–го угорського піхотного полк в Осієку на посаду командира 1–го батальйону^[5]. У 1899 році він був переведений на посаду командира 3–го батальйону і командував ним до 1900 р. 2 травня 1901 р. отримав звання полковника. Того ж року його перевели з 78–го піхотного полку до 1–го боснійсько–герцеговинського піхотного полку у Відні, а через два роки він став командиром цього полку^[6]. 9 травня 1907 р. призначений в чині генерал–майора командиром 86–ї піхотної бригади Крайової оборони в Чернівцях^[1].

24 березня 1910 року звільнений зі служби. 26 травня 1911 року отримав звання фельдмаршала–лейтенанта^[1]. У 1914 р. жив у Відні. Мав сина Отто, він же Оттокар Юзеф Артур (1898–1954), капітан Війська Польського на Заході.

Помер 5 березня 1917 року.

• Хрест «За військові заслуги» (1898)^[7];
• Австрійський орден Залізної Корони ІІ ступеня (1911)^[8];
• Лицарський хрест австрійського ордена Леопольда (1911)^[8];
• Медаль «За військові заслуги» на червоній стрічці (1910)^[9];
• Військова медаль (1910)^[9];
• Офіцерський хрест «За 25 років служби» ІІІ ступеня (1900)^[10];
• Бронзова ювілейна медаль для Збройних сил і жандармерії (1900)^[10];
• Військовий ювілейний хрест (1909)^[11];