Антаблемент

Антаблеме́нт (фр. entablement, від лат. tabula — «стіл, дошка») — верхня горизонтальна частина споруди, яка зазвичай спирається на колони, — складовий елемент класичного архітектурного ордера.

Антаблемент виник на основі дерев'яного балкового перекриття на дерев'яних колонах і у своїх формах відображає його структуру.

В класичному будівни́цтві антаблемент складається з трьох основних частин:

Архітрав — тримальна частина у вигляді балки, що спирається на колони
Фриз — зі скульптурними прикрасами, що спирається на архітрав
Карниз — який спирається на архітрав, і вінчає частину

Інколи вживаються:

Неповний антаблемент — без фриза
Полегшений антаблемент — без архітрава
Розкріпований антаблемент — увінчує стіну і випнуті напівколони або пілястри

Інше з'єднання горизонтальних елементів притаманне ордерним композиціям стародавнього єгипетського, егейського, перського, індійського, китайського, давньоамериканського, а також середньовічного будівництва.

Джерела

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.