Гольшанський Андрій Іванович
Андрі́й Гольша́нський — старший син православного князя литовського походження, київського намісника Івана Ольгимонтовича й смоленської княжни Агрипини Святославни[1]. Тевтонські Вегеберіхти кінця XIV ст. називають його власником Ів'я (Ywie, ouch Andrusken hoff) і Гольшан (Goltschan, Andrusken hoff) на балто-слов'янському пограниччі[2][3].
| Гольшанський Андрій Іванович | |
|---|---|
| Помер | не пізніше 1420 |
| Рід | Гольшанські |
| Батько | Іван Ольгимонтович |
| Матір | Агрипина Святославівна |
| Дружина | Олександра Дмитрівна Друцька |
| Діти | 3 дочки |
| Київський намісник | |
| Попередник | Юрій Гедигольд |
| Наступник | Михайло Гольшанський |
За припущенням Інги Баранаускене та Олега Ліцкевича, саме він 1389–90 р. супроводжував батька на переговорах з Тевтонським орденом; якщо це так, то мав народитись близько 1370[a][5][6]. Пізніш разом з отцем і братом Семеном підписав віленсько-радомську унію (18 січня 1401)[7].
Хроніка Биховця іменує Андрія князем в'язинським[b] (од імені розташованого біля Гольшан села, що було центром його володінь[9][10][8]), а Ян Длугош в своїх «Анналах» — князем київським; остання звістка підтверджується внесенням А. Гольшанського в перелік «князи наших великых» пом'янника Києво-Печерської лаври[6]. Його правління литовський історик Лауринас Шедвідіс датував 1411–18 роками[1].
З Олександрою Дмитрівною Друцькою нобіль мав трьох доньок:
- Василіса — жінка кн. Івана Володимировича;
- Софія — четверта дружина польського короля Владислава ІІ Ягайла — засновника династії Ягеллонів, матір Владислава III й Казимира IV[c];
- Марія — дружина молдовського господаря Іллі І.
Коли він помер, діти трапили на виховання до материного брата, — Семена Друцького.