Андон Дончевський

футболіст

Андон Дончевський (мак. Андон Дончевски; нар. 19 листопада 1935, Кавадарці, Королівство Югославія) — югославський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника. Володар різноманітних нагород.

Ф
Андон Дончевський
Особисті дані
Повне ім'яАндон Дончевський
Народження19 листопада 1935(1935-11-19) (88 років)
 Кавадарці, Королівство Югославія
ГромадянствоЮгославія Югославія
Позиціянападник
Інформація про клуб
Поточний клубзавершив кар'єру
Юнацькі клуби
1952—1957Югославія «Вардар»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1957—1965Югославія «Вардар» 335(217)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1961Югославія Югославія Б1 (0)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
1981—1982
1985—1988
1991—1992
1993—1995
1995—1996
1998
Кіпр «Анортосіс»
Югославія «Вардар»
Туніс «Есперанс»
Північна Македонія Північна Македонія
Північна Македонія «Тиквеш»
Австралія «Престон Лайонз»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився в місті Кавадарці[1], Королівство Югославія. У 1952 році приєднався до молодіжної команди «Вардара»[1]. Згодом був переведений до першої команди клубу, ставши її найкращим бомбардиром у Першій та Другій лігах Югославії (217 голів)[1]. Як визнання бомбардирського хисту Андона, він отримав запрошення від «Црвени Звезди» зіграти в команді під час турне по Південній Америці[1]. З 1985 по 1988 рік тренував «Вардар»[1]. У сезоні 1986/87 років разом з «Вардаром» виграв національний чемпіонат, але після судового розгляду чемпіонський титул перейшов до «Партизана». Також Дончевський прийняв новий виклик у тренерській кар'єрі й працював за кордоном з «Анортосісом»[2], «Есперансом»[3] та «Престон Лайонз»[4] the VPL, in Australia. Останнім з вище вказаних клубів (заснований македонськими емігрантами) керував під час його виступів у Прем'єр-лізі штату Вікторія.

Кар'єра в збірній

У футболці другої збірної Югославії дебютував 4 червня 1961 року в Лодзі у поєдинку проти збірної Польщі[1]. Після цього неодноразово отримував виклик у першу збірну, проте в її складі так і не дебютував[1].

З липня 1993 по грудень 1995 року очолював національної збірної Македонії, ставши першим тренером в історії збірної. Очолював команду в 17 матчах (5 перемог, 5 нічиїх та 7 поразок). Дебют на посаді — перемога над Словенією в Крані (4:1), а останній — поразка від Іспанії (0:3)[5][6].

Досягнення

Як гравця

«Вардар» (Скоп'є)
  • Кубок Югославії
    • Володар (1): 1960/61
  • Друга ліга Югославії
    • Чемпіон (3): 1960, 1963, 1971
  • Кубок СР Македонія
    • Володар (7): 1965, 1966, 1967, 1968, 1969, 1970, 1971

Статистика

Як тренера

КомандаНацЗПоДосягнення
ІгВНП% Перемог
«Анортосіс» 1981198226861230,77
«Вардар» 1985198820692298544,66
«Есперанс» 1991199226118742,31
Македонія 199319951755729,41
«Тиквеш» 1995199628881228,57
«Престон Лайонз» 199819980000!
Загалом


3031245612340,92

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв