Коньков Анатолій Дмитрович
Анато́лій Дми́трович Конько́в (нар. 19 вересня 1949, Красний Луч, Ворошиловградська область, УРСР) — український радянський футболіст, тренер, український тренер, голова Федерації футболу України з 2 вересня 2012 року по 23 січня 2015 року. В минулому захисник і півзахисник. Майстер спорту (з 1969), майстер спорту міжнародного класу (з 1975), заслужений майстер спорту СРСР (з 1982), Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (з 2011).
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Анатолій Дмитрович Коньков | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 19 вересня 1949 (74 роки) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Красний Луч, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 180 см | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 73 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. | |||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис
Футболом почав займатися в Краматорську Донецької області. Перший тренер — Ю. І. Нестеренко. В 1968–1974 роках виступав за донецький «Шахтар».
У 1972 році виступав на чемпіонаті Європи, будучи гравцем першої ліги.
Наприкінці 1974 року разом з Євгеном Кананою потрапив у побутовий скандал (бійка в ресторані Донецька), обоє були дискваліфіковані довічно, але Лобановський зумів домогтись скасування покарання і переведення в «Динамо». В 1975–1981 роках грав у київському «Динамо». В складі збірної України призер Спартакіади 1979.
В європейських кубкових турнірах зіграв 39 матчів, забив 1 гол:
- Кубок чемпіонів — 22 матчі, 1 гол
- Кубок кубків — 5 матчів
- Кубок УЄФА — 10 матчів
- Суперкубок УЄФА — 2 матчі
З кінця 2006 року президент дитячого ФК «Старт» імені Анатолія Конькова.
З 2008 — спортивний директор «Сталь» Алчевськ.
2 вересня 2012 року обраний Президентом Федерації футболу України.
18 грудня 2014 подав у відставку[2][3], яка була прийнята виконкомом ФФУ 23 січня 2015[4][5].
Досягнення
- Віце-чемпіон Європи: 1972
Бронзовий олімпійський призер: 1976- Чотириразовий Чемпіон СРСР: 1975, 1977, 1980, 1981.
- Володар Кубка СРСР: 1978.
- Володар Кубка володарів Кубків УЄФА: 1975.
- Володар Суперкубка УЄФА: 1975.
- Нагороджений орденом «За заслуги» III (2004)[6], ІІ (2015)[7] та І (2020)[8] ступенів.
Примітки
Посилання
- Профіль на сайті «Сборная России по футболу» [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Статистика на сайті КЛИСФ (копія[недоступне посилання з липня 2019]) (рос.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |