Ананурі

Фортеця Ананурі розташована в Грузії на Військово-грузинській дорозі за 70 км від Тбілісі там, де вливається в Арагві невелика річка Ведзатхеві. Ананурі служила головним опорним пунктом для грізних арагвських Еріставів, правителів цього краю.

Фортеця Ананурі
Фортеця Ананурі

42°09′49″ пн. ш. 44°42′14″ сх. д. / 42.16361111113877769° пн. ш. 44.7038888889167723° сх. д. / 42.16361111113877769; 44.7038888889167723 44°42′14″ сх. д. / 42.16361111113877769° пн. ш. 44.7038888889167723° сх. д. / 42.16361111113877769; 44.7038888889167723
Типзамок і монастир
Статус спадщиниКультурна пам'ятка національного значення Грузіїd і Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Країна Грузія
РозташуванняМцхета-Мтіанеті
Засновано16 століття
Ананурі. Карта розташування: Грузія
Ананурі
Ананурі (Грузія)
Мапа

CMNS: Ананурі у Вікісховищі

Історія

Фортеця належить до ранньої феодальної епохи і служила форпостом оборони, перекриваючи дорогу, що веде з Дарьяльскої ущелини.

Резиденцією еріставства в XVII було місто Душеті. Головна дорога з Душеті на північ проходила через вузьку ущелину Ведзатхеві, і при злитті цієї річки з річкою Арагві створювалися природні ворота. На такому вдалому місці Еріставі спорудили спочатку башту, а через деякий час — фортеця Ананурі, яка стала надійним укріпленням.

Про життя мешканців Ананурського замку в історичних джерелах майже нічого не повідомляється до двадцятих років XVIII ст.

Відомо, що фортеця захищала центральну частину еріставства, при нападах вона прикривала відступ в гори, як місцевих жителів, так і населення центральних частин країни.

Перші відомості про події, що стосувалися Ананурі, можна знайти у історика Вахушті Багратіоні, в описах ворожнечі Еріставі один з одним у XVIII ст.

Ананурі відіграє чималу роль і в початкові роки XIX століття, після приєднання Грузії до Росії. Перший час тут постійно перебував російський гарнізон. Він охороняв головну магістраль, що сполучає Грузію з Росією і підтримував порядок в краї.

У 1812 р. горяни здійняли повстання, однак заволодіти фортецею їм не вдалося. Вислане підкріплення з Тбілісі жорстоко придушило повстання.

Надалі Ананурі деякий час ще служив опорним пунктом російським військам. Передбачалося навіть побудувати тут військове містечко, був розроблений навіть проєкт, який так і не був здійснений.

Після відходу російських військових частин фортечні споруди залишилися без нагляду, і фортеця прийшла в запустіння.

Зараз від грізного замку залишилася лише цитадель.

На її території розташовано три храми і башта з пірамідальним дахом — найперша будівля на місці фортеці.

Замок Ананурі запропонований до включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.[1]

Література

  • Пармен Закарія. Стародавні фортеці Грузії. Видавництво «Мграні», Тбілісі: 1969.

Примітки

Посилання

Світлини

Джерела

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв