Амо Сагян
Амо Сагян (вірм. Համո Սահյան, справжнє ім'я Амаяк Саакович Григорян; 1914—1993) — радянський і вірменський поет[4][5].
| Амо Сагян | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | вірм. Հմայակ Սահակի Գրիգորյան[1] | |||
| Народився | 14 квітня 1914[1] Lor[d], Зангезурський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 17 липня 1993[2] (79 років) Єреван, Вірменія[3] | |||
| Поховання | могила Амо Саянаd і Пантеон імені Комітаса | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР Вірменія | |||
| Національність | вірмени[1] | |||
| Місце проживання | Баку Єреван | |||
| Діяльність | поет, перекладач | |||
| Alma mater | Азербайджанський державний педагогічний університет (1939) | |||
| Заклад | Communist (newspaper in Armenian, published in Baku)d[1], Авангард[d][1], Voznid[1] і Grakan tertd[1] | |||
| Членство | СП СРСР | |||
| Партія | ВКП(б)[1] | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | німецько-радянська війна[1] | |||
| Нагороди |    | |||
 Амо Сагян у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Амаяк Григорян народився 14 квітня 1914 року в селі Лор Російської імперії (пізніше — Сисіанського району Вірменської РСР, нині — Сюнікської області Вірменії).
Після здобуття початкової освіти на батьківщині продовжив навчання в Баку, де здобув середню освіту і перед німецько-радянською війною закінчив лінгвістичне відділення Бакинського педагогічного інституту (нині Азербайджанський державний педагогічний університет). У 1939—1941 роках працював літератором в журналі «Радянський письменник» у Баку. Став учасником війни, служив на флоті на Каспії. Член ВКП(б)/КПРС з 1946 року.
Після закінчення війни за запрошенням вірменського письменника Стефана Зорьяна приїхав до Єревану і деякий час жив у нього в будинку. У Єревані жив і працював до кінця життя.
Помер 17 липня 1993 року в Єревані. Був похований в Пантеоні імені Комітаса.[6]
Був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Революції і Знак Пошани. Лауреат Державної премії Вірменської РСР (1975 рік, за збірку віршів «Սեզամ, բացվիր» − «Сезам, відкрийся»).
Творчість
Друкуватися Амо Сагян почав в 1930-х роках. Член Союзу письменників СРСР з 1939 року.
Перший його збірник поезії «На березі Воротана» побачив світ у 1946 році. Потім вийшли збірки «На висотах» (1955), «Зелена тополя» (1959), «Вірменія в піснях» (1962), «Перед заходом сонця» (1963), «Пісня скель» (1968), «Роки мої» (1970), «Клич, журавель!» (1973) та інші.
Пам'ять
- Іменем Амо Сагяна названа одна з вулиць Єреванського адміністративного району Арабкір і єреванська школа № 70.
- У місті Сісіан йому встановлено пам'ятник.
- У 1975 році художник Грант Степанян написав портрет Амо Сагяна, що знаходиться в Музеї літератури і мистецтва імені Єгіше Чаренца.
- У 2007 році на вулиці Касьяна в Єревані Сагяну була встановлена меморіальна дошка (скульптор Тик Багдасарян).
- 14 квітня 2014 року в рідному селі поета з нагоди його 100-річчя був відкритий будинок-музей.
- Також у 2014 році на його честь була випущена поштова марка Вірменії.
Література
- Левон Мкртчян. Разговоры с поэтом. Ереван, Советакан грох, 1984.
- Бодосян С. С. Лирика десятилетия (1958—1968), Ер., 1970.
- Тамразян Г. На литературных путях, М., 1973, с. 250—54.
- Агабабян С. Современность и литература, М., 1973, с. 57—66.
- Армянская Советская Энциклопедия, том 10, Ереван, 1984.
Примітки
Посилання
- Біографія на сайті Фонду «Хайазг» [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Амо Сагян [Архівовано 1 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Лірика Амо Сагяна в перекладі Арсенія Тарковського [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Համո Սահյան (1914—1993) [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] (вірм.)