Альфред Жаррі

французький письменник

Альфред Жаррі
Alfred Jarry
Альфред Жаррі
ПсевдонімDocteur Faustroll[1], Père Ubu[2] і Alain Jans[3]
Народився8 вересня 1873(1873-09-08)
Лаваль
Помер1 листопада 1907(1907-11-01) (34 роки)
Париж
·туберкульоз
ПохованняБаньє (цвинтар)
ГромадянствоФранція Франція
НаціональністьФранція Франція
Діяльністьписьменник
Сфера роботисценічне мистецтво
Alma materЛіцей Генріха IV
Мова творівфранцузька
Magnum opus«Король Убю» (1894)
Автограф
Нагороди

CMNS: Альфред Жаррі у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Альфред Жаррі́ (фр. Alfred Jarry, 8 вересня 1873, Лаваль — 1 листопада 1907, Париж) — французький поет, прозаїк і драматург.

Життя та творчість

А. Жаррі. Справжній портрет пана Убю, 1896

Альфред Жаррі народився в Бретані, у родині торговця. 1879 року батьки розійшлися і Альфред разом із сестрою Кароліною залишився із матір'ю. Спочатку жив у Сен-Бріє з дідом, де почав писати перші твори під впливом бретонського фольклору. Коли Альфредові було 15 років, родина переїхала до Ренна, де він навчався в ліцеї. 1888 року в шкільному ляльковому театрі Жаррі поставив свою комедію «Поляки», а також першу версію «Убю-короля», у якій гумористично зобразив безглуздого педанта — викладача гімнастики пана Ебера. 1888 року написав також "Оненізм, або Нещастя з Пріота" та "Друге життя Макабера". Достроково склавши іспити на бакалаврат, Жаррі вступив до ліцею Генріха IV у Парижі. Там викладачем філософії був Анрі Бергсон, а серед однокласників — майбутній поет Леон-Поль Фарг і майбутній філолог Альбер Тібоде. У Парижі Жаррі познайомився зі Стефаном Малларме й часом відвідував його «вівторки» на Римській вулиці. Тричі провалився на іспитах до Вищої нормальної школи. Відвідував лекції в Сорбонні, але так ніколи й не здобув вищої освіти. Разом із Ремі де Гурмоном із "Меркюр де Франс" створив і випустив 7 номерів мистецького журналу «Імаж'є». Потім за власний кошт видавав журнал «Преендеріон», для якого вигадав спеціальних персонажів. 1894 року вийшла його перша поетична збірка «Хвилини пам'ятного піску».

Жаррі на велосипеді

Познайомився з письменниками з кола столичного видавництва «Меркюр де Франс», зокрема з Марселем Швобом, Ремі де Гурмоном, часто бував у будинку впливової письменниці Рашільд. Тут 1894 року й була вперше прочитана гротескна лялькова драма «Король Убю». 1896 року її поставив відомий режисер Орельєн Люньє-По. Під час вистави вибухнув громадський скандал (його порівнюють з історичним скандалом на прем'єрі драми Віктора Гюґо «Ернані»). Проте саме образ монстра-сатрапа Убю, що став літературною предтечею всіх диктаторів XX століття, зробив Жаррі всесвітньовідомим.

Жаррі також був перекладачем: він перекладав вірші Кольріджа та Стівенсона, переробив комедію Крістіана Дітріха Граббе «Жарт, сатира, іронія». На дозвіллі поет захоплювався велосипедним спортом. Розтративши свою спадщину, бідував і деякий час жив у тодішнього митника Анрі Руссо. Його роман «Діяння та судження доктора Фаустролля, патафізика» був відхилений як видавництвом «Меркюр де Франс», так й іншими. За свідченнями сучасників, Жаррі, що завжди вирізнявся різкістю в поведінці, пересварився з усіма, голодував, хворів, пиячив, вживав наркотики (ефір). Наприкінці життя був паралізований, помер у паризькій лікарні Шаріте від менінгіту.

Рецепція і визнання

Творчість Жаррі заново відкрили Ґійом Аполлінер і сюрреалісти. 1926 року Антонен Арто разом із Роже Вітраком та Робером Ароном створили «Театр Альфреда Жаррі». Поет став культовою фігурою літературного та театрального авангарду Європи, США і Латинської Америки, своєрідним символічним покровителем групи УЛІПО. У Лавалі йому встановлено пам'ятник роботи Осипа Цадкіна. За фарсами про короля Убю 1966 року Б. А. Циммерман написав балет. 1948 було організовано жартівливий Колеж патафізики, а 1979 року засноване Товариство друзів Альфреда Жаррі. Його творчість мала значний вплив мала не лише на розвиток сюрреалізму, а й дадаїзму, абсурдизму та інших модерних напрямів. 2007 року у Франції широко відзначалося сторіччя із дня смерті письменника.

Твори

П'єса «Убю король» Альфреда Жаррі надрукована в українському перекладі в антології «Французька п'єса XX століття»
Ілюстрація до еротичного роману А. Жаррі «Надсамець» (фр. Le Surmâle, малюнок П'єра Боннара). видавництво CFL, 1963
Посмертні публікації
  • La Dragonne (1907, опубл. 1943)
  • Spéculations (1911)
  • Pieter de Delft (1974), комічна опера
  • Jef (1974), théâtre
  • Le Manoir enchanté (1974), опера-буф, створена 1905
  • L'Amour maladroit (1974), оперета
  • Le Bon Roi Dagobert (1974), опера-буф
  • Léda (1981), оперета-буф
  • Siloques. Superloques. Soliloques Et Interloques De Pataphysique (2001), есе
  • Paralipomènes d'Ubu/Salle Ubu (2010), книга художника
  • Ubu marionnette (2010), livre d'artiste
Переклади

Українські переклади

П'єсу «Убю король» Альфреда Жаррі в українському перекладі Анатоля Перепаді було опубліковано в антології «Французька п'єса XX століття» (вид. «Основи», 1993).

  • Жаррі, Альфред (1873–1907). Убю король : [Драма] / А. Жаррі; Переклав з французької А.Перепадя // Французька п'єса XX століття: Збірник. — К., 1993. — С. 20-54.

Література

  • Arnaud N. Alfred Jarry, d'Ubu roi au Docteur Faustroll. Paris: La Table Ronde, 1974
  • Beaumont K. Alfred Jarry: a critical and biographical study. New York: St. Martin's Press, 1984
  • Béhar H. La dramaturgie d'Alfred Jarry. Paris: Champion, 2003.
  • David S.-C. Alfred Jarry, le secret des origines. Paris: PUF, 2003
  • Besnier P. Alfred Jarry. Paris: Fayard, 2005
  • Fell J. Alfred Jarry: an imagination in revolt. Madison: Fairleigh Dickinson University Press, 2005

Примітки

  • листування
  • L'Ymagier — 1894. — ISSN 1149-8374; 2400-1260
  • а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • Див. також

    Посилання

    🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв