Алексей Чепічка

Народився в бідній родині. Вивчав право в Празькому університеті, 1929 року вступив до Комуністичної партії Чехословаччини. Займався інформаційно-пропагандистською діяльністю. У 1942 році був схоплений гестапо і ув'язнений. До кінця Другої світової війни перебував у концтаборах Аушвіц (Освенцім) і Бухенвальд.

Після війни одружився з дочкою Клемента Готвальда, лідера КПЧ, що став згодом прем'єр-міністром і президентом Чехословаччини. Після чого зробив успішну політичну кар'єру.

На виборах 1946 року був обраний до парламенту від Комуністичної партії. У 1947 році був призначений міністром внутрішньої торгівлі.

Після приходу комуністів до влади в 1948 році став міністром юстиції.

У 1950 році призначений головою державної комісії з питань церков.

У тому ж році став генералом армії і міністром оборони Чехословаччини. 9-12 січня 1951 року відбулася зустріч зі Сталіним, на якій був присутній А. Чепічка, де, на думку західних істориків, вождь запропонував своїм східноєвропейським соратникам готуватися до наступальної війни проти Західної Європи^[10].

23 липня 1951 року в Кремлі відбулася нарада за участю Сталіна, Молотова і Чепічки, на якому обговорювалося питання про антидержавну змову навколо Рудольфа Сланського. Чекали Готвальда, але він не приїхав, пославшись на нездужання.

Після смерті Сталіна і Готвальда в 1953 році положення Чепічки стало нестабільним. Він був звинувачений у сприянні культу особистості Готвальда, в 1956 році звільнений від усіх посад і переведений на роботу голови державного патентного відомства (1956—1959).

У 1959 році переніс серцевий напад і був відправлений на пенсію. У 1963 році виключений з Комуністичної партії за звинуваченням у «деформаціях 1950-х років у Чехословаччині».

Залишок свого життя після виходу на пенсію провів поза політикою і помер 1990 року в будинку престарілих у передмісті Праги.

• Орден Клемента Готвальда (7.5.1955)^[11].