Адміністративний устрій Донецької області

Донецька область України поділяється на 8 районів[1].

Всього адміністративно-територіальних одиниць (на 2021 рік):

  • районів — 8
  • міст — 52
  • селищ — 131
  • сіл — 1 115
  • райони в містах — 21 в 4 містах.

Адміністративно-територіальний устрій (до реформи (2015—2020))

На картах праворуч позначені:

19912014
Райони

a — Амвросіївський
b — Бахмутський
c — Великоновосілківський
d — Волноваський
e — Нікольський
f — Добропільський
g — Костянтинівський
h — Покровський
i — Лиманський
j — Мар'їнський
k — Новоазовський
l — Олександрівський
m — Мангушський
n — Слов'янський
o — Старобешівський
p — Бойківський
q — Шахтарський
r — Ясинуватський

Міста обласного значення
1 — Донецьк
2 — Авдіївка
3 — Бахмут
4 — Вугледар
5 — Горлівка
6 — Дебальцеве
7 — Торецьк
8 — Мирноград
9 — Добропілля
10 — Докучаєвськ
11 — Дружківка
12 — Єнакієве
13 — Жданівка
14 — Хрестівка
15 — Костянтинівка
16 — Краматорськ
17 — Лиман
18 — Покровськ
19 — Макіївка
20 — Маріуполь
21 — Новогродівка
22 — Селидове
23 — Слов'янськ
24 — Сніжне
25 — Чистякове
26 — Харцизьк
27 — Шахтарськ
28Ясинувата

20142015
Райони
Територія, підконтрольна Україні:
a — Бахмутський
b — Великоновосілківський
c — Волноваський
d — Нікольський
e — Добропільський
f — Костянтинівський
g — Покровський
h — Лиманський
i — Мар'їнський
j — Олександрівський
k — Мангушський
l — Слов'янський
m — Ясинуватський
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Амвросіївський район
Новоазовський район
Старобешівський район
Бойківський район
Шахтарський район
а також частини Бахмутського, Волноваського, Мар'їнського, Ясинуватського районів
Міста обласного значення
Територія, підконтрольна Україні:
1 — Авдіївка
2 — Бахмут
3 — Вугледар
4 — Торецьк
5 — Мирноград
6 — Добропілля
7 — Дружківка
8 — Костянтинівка
9 — Краматорськ
10 — Лиман
11 — Покровськ
12 — Маріуполь
13 — Новогродівка
14 — Селидове
15 — Слов'янськ
Територія, контрольована російсько-терористичними угрупованнями:
Донецьк
Горлівка
Дебальцеве
Докучаєвськ
Єнакієве
Жданівка
Хрестівка
Макіївка
Сніжне
Чистякове
Харцизьк
Шахтарськ
Ясинувата

№п/пРегіонПлоща(км²)Населення5 грудня 2001ЦентрСклад
Район
1Амвросіївський1 45555 072Амвросіївкамісто: Амвросіївка
2Бахмутський1 68753 866Бахмутмісто: Сіверськ
3Великоновосілківський1 90149 272Велика Новосілкасмт: Велика Новосілка
4Волноваський1 84892 630Волновахамісто: Волноваха
5Нікольський1 22131 169Нікольськесмт: Нікольське
6Добропільський94920 482Добропілля
7Костянтинівський1 17221 032Костянтинівка
8Покровський1 31637 384Покровськ
9Лиманський[2]1 01824 781Лиман
10Мар'їнський1 35090 434Мар'їнкаміста: Мар'їнка, Красногорівка, Курахове
11Новоазовський1 00038 861Новоазовськмісто: Новоазовськ
12Олександрівський1 01022 883Олександрівкасмт: Олександрівка
13Мангушський79229 241Мангушсмт: Мангуш, Ялта
14Слов'янський1 27339 165Слов'янськ
15Старобешівський1 25556 048Старобешевеміста: Кальміуське, смт: Старобешеве, Новий Світ
16Бойківський1 34035 058Бойківськесмт: Бойківське, Андріївка, Мирне
17Шахтарський1 19423 570Шахтарськ
18Ясинуватський80930 165Ясинувата
Міськрада (Місто)
1Авдіївка2937 210Авдіївкамісто: Авдіївка
2Бахмут73113 360Бахмутміста: Бахмут, Соледар, Часів Яр — докладніше
3Вугледар517 440Вугледармісто: Вугледар
4Горлівка422314 660Горлівкамісто: Горлівка — докладніше
5Дебальцеве3752 214Дебальцевеміста: Дебальцеве, Світлодарськ
6Торецьк6287 024Торецькміста: Торецьк, Залізне
7Мирноград2355 815Мирноградмісто: Мирноград
8Добропілля2071 695Добропілляміста: Добропілля, Білицьке, Білозерське — докладніше
9Докучаєвськ11925 265Докучаєвськмісто: Докучаєвськ
10Донецьк5701 033 424Донецькміста: Донецьк, Моспине — докладніше
11Дружківка4674 901Дружківкамісто: Дружківка
12Єнакієве425161 535Єнакієвеміста: Єнакієве, Вуглегірськ, Бунге (місто) — докладніше
13Жданівка214 793Жданівкамісто: Жданівка
14Кальміуське730 910Кальміуськемісто: Кальміуське
15Костянтинівка6695 111Костянтинівкамісто: Костянтинівка
16Краматорськ356216 162Краматорськмісто: Краматорськ
17Лиман19229 610Лиманмісто: Лиман
18Покровськ3983 251Покровськміста: Покровськ, Родинське
19Макіївка426432 830Макіївкамісто: Макіївка — докладніше
20Маріуполь244514 548Маріупольмісто: Маріуполь — докладніше
21Новогродівка517 473Новогродівкамісто: Новогродівка
22Селідове10862 589Селідовеміста: Селідове, Гірник, Українськ — докладніше
23Слов'янськ74146 585Слов'янськміста: Слов'янськ, Святогірськ, Миколаївка — докладніше
24Сніжне18982 609Сніжнемісто: Сніжне
25Бойківське10595 632Бойківськемісто: Бойківське
26Харцизьк207114 105Харцизькміста: Харцизьк, Зугрес, Іловайськ — докладніше
27Шахтарськ5171 658Шахтарськмісто: Шахтарськ
28Ясинувата1937 552Ясинуватамісто: Ясинувата
Разом26 5174 841 074Донецьк18 районів та 28 міськрад

Історія

Донецька область Української СРР була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони:

  • 17 адміністративно-територіальних одиниць Донбасу центрального підпорядкування:
    • 12 міських рад: Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська;
    • 5 районів: Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони;
  • 13 районів Харківської області: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Міловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський);
  • 5 районів Дніпропетровської області: Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Каранський, Старо-Керменчицький і Старо-Миколаївський (Володарський).[3]

Обласним центром новоутвореної області було спочатку визначено Артемівськ,[3] а з 16 липня 1932 — Сталіно.[4]

4 січня 1933 року Чистяківський район було перетворено на міську раду[5].

Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами[6].

20 липня 1934 року Гришинський район перейменовано в Постишевський район[7].

1936 року утворено Боково-Антрацитівський, Дзержинський, Кагановичський, Сніжнянський та Харцизький райони[8].

3 червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловградську області[9]. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.

1938 року надано статус міста 21 населеним пунктам:.[10][11]
1938 року створено Ямський район (з Артемівської міськради).[12][11].

26 березня 1939 року ліквідований Старо-Каранський район (Стара Карань)[13][11];
9 липня 1939 року створені Чистяківський, Артемівський, Костянтинівський, Слов'янський і Орджонікідзевський райони[14][15].

Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 роки була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область (див. Генеральна округа Сталіно).

1944 року Орджонікідзевський район перейменований в Єнакіївський район[16][17].

10 травня 1945 року Чистяківський район перейменовано на Катиківський район (Катик)[18][19].

8 березня 1946 року утворений Приморський район (районний центр — Приморське)[20].

20 серпня 1953 року Катиківський район перейменовано в Шахтарський район (з віднесенням смт Катик до статусу міста та перейменуванням районного центру в Шахтарськ)[21].

У 1959 року було ліквідовано 5 районів[22][23].

10 серпня 1960 року ліквідований Дебальцівський район[24][25] (до 1959 Єнакіївський[26]; до 1944 року — Орджонікідзевський район[17]).

9 листопада 1961 року Сталінська область перейменована в Донецьку область.

У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 22: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський[27]. Тобто ліквідовано 13 районів[28][29]: Авдіївський, Дзержинський, Добропільський, Костянтинівський, Краснолиманський, Олександрівський, Першотравневий, Селидівський, Сніжнянський, Старобешівський, Тельманівський, Харцизький та Шахтарський.

6 травня 1963 року був утворений Старобешівський район та ліквідований Новоазовський[30][28].

У січні 1965 року утворені 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський, Ясинуватський (замість Авдіївського) і Старобешівський.[31][32].

У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.[33].

У 1965 році в області налічувалось 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Чистякове, Шахтарськ. Згодом до них долучилися: 1976 — Ясинувата, у 1979 — Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.

На всеукраїнському референдумі 1991 року 83,9 % відсотків виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Надалі, однак, у Донецькій області спалахували сепаратистські настрої. У 2004 році в Сєвєродонецьку було проведено з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому обговорювалося створення так званої «Південно-Східної Української Автономної Республіки».

У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 року проголосили утворення на території області так званої «ДНР». Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.

У 2016 році, в ході декомунізації, було перейменовано чимало населених пунктів[34], а також райони:

Див. також

Примітки

Література

  • Административно-территориальное деление Донецкой области. Список городских, районных, поселковых, руднчных и сельских советов на 1 января 1935 года. – Киев; Сталино: Гос. Изд-во «Нар. хозяйство и учет», 1935. – 48 с.
  • Населённые пункты Донецкой области: список в административных границах на 1 января 1936 года / Донецкое областное управление народно-хозяйственного учёта. — Харьков, 1936. — 296 c.
  • Адміністративно-територіальний поділ Сталінської області на 1 липня 1960 року/ Виконком Сталінської області ради депутатів трудящих. – Сталіно, 1960. – 119 с.
  • Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1966 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 2-е. — Донецьк: Донбас, 1967. — 158 с.
  • Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1972 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Донецьк: Донбас, 1972. — 150 с.
  • Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 січня 1979 року / Виконком. Донецької області ради нар. депутатів; [упоряд.: О. Г. Солоденко, В. П. Ганько]. — 4-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1979. — 151 с.
  • Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 березня 1988 року / Викон. ком. Донецької області ради нар. депутатів; упоряд. В. М. Горбулін. — 5-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1988. — 181, [2] с.: табл., карти
  • История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000 гг.: сб. документов и материалов / сост. Л. Д. Заднепровская, О. А. Попова; ред. Н. Б. Метальникова; Государственный архив Донецкой области. — Донецк: [Донеччина], 2001. — 272 с. — ISBN 966-556-247-9
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 123–156.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 77–98. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв