Адміністративний устрій Донецької області
Донецька область України поділяється на 8 районів[1].
Всього адміністративно-територіальних одиниць (на 2021 рік):
- районів — 8
- міст — 52
- селищ — 131
- сіл — 1 115
- райони в містах — 21 в 4 містах.
Адміністративно-територіальний устрій (до реформи (2015—2020))
На картах праворуч позначені:
Історія
Донецька область Української СРР була утворена 2 липня 1932 року, до її складу увійшли 12 міських рад і 23 райони:
- 17 адміністративно-територіальних одиниць Донбасу центрального підпорядкування:
- 12 міських рад: Артемівська, Ворошилівська, Горлівська, Кадіївська, Костянтинівська, Краматорська, Краснолуцька, Луганська, Макіївська, Маріупольська, Риківська, Сталінська;
- 5 районів: Гришинський, Лисичанський, Ровеньківський, Сорокинський та Чистяківський райони;
- 13 районів Харківської області: Біловодський, Білолуцький, Верхньо-Тепловський, Лиманський, Марковський, Міловський, Ново-Айдарський, Ново-Псковський, Рубіжанський, Сватовський, Слов'янський, Старобільський й Троїцький (Покровський);
- 5 районів Дніпропетровської області: Велико-Янисольський, Волноваський, Старо-Каранський, Старо-Керменчицький і Старо-Миколаївський (Володарський).[3]
Обласним центром новоутвореної області було спочатку визначено Артемівськ,[3] а з 16 липня 1932 — Сталіно.[4]
4 січня 1933 року Чистяківський район було перетворено на міську раду[5].
Опісля голодомору край значною мірою було заселено росіянами[6].
20 липня 1934 року Гришинський район перейменовано в Постишевський район[7].
1936 року утворено Боково-Антрацитівський, Дзержинський, Кагановичський, Сніжнянський та Харцизький райони[8].
3 червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловградську області[9]. У складі Сталінської області залишилося 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе, Слов'янськ, Чистякове; 4 селища міського типу: Дебальцеве, Дружківка, Покровськ, Микитівка; 22 сільських райони: Авдіївський, Олександрівський, Амвросіївський, Андріївський, Велико-Янисольський, Будьонівський, Волноваський, Володарський, Дзержинський, Добропільський, Краснолиманський, Мангуський, Ольгінський, Петро-Мар'їнський, Покровський, Селідівський, Сніжнянський, Старобешевський, Старо-Каранський, Старо-Керменчикський, Тельманівський і Харцизький.
1938 року надано статус міста 21 населеним пунктам:.[10][11]
1938 року створено Ямський район (з Артемівської міськради).[12][11].
26 березня 1939 року ліквідований Старо-Каранський район (Стара Карань)[13][11];
9 липня 1939 року створені Чистяківський, Артемівський, Костянтинівський, Слов'янський і Орджонікідзевський райони[14][15].
Територія області з жовтня 1941 по вересень 1943 роки була тимчасово окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово надано назву Юзівська область (див. Генеральна округа Сталіно).
1944 року Орджонікідзевський район перейменований в Єнакіївський район[16][17].
10 травня 1945 року Чистяківський район перейменовано на Катиківський район (Катик)[18][19].
8 березня 1946 року утворений Приморський район (районний центр — Приморське)[20].
20 серпня 1953 року Катиківський район перейменовано в Шахтарський район (з віднесенням смт Катик до статусу міста та перейменуванням районного центру в Шахтарськ)[21].
У 1959 року було ліквідовано 5 районів[22][23].
10 серпня 1960 року ліквідований Дебальцівський район[24][25] (до 1959 Єнакіївський[26]; до 1944 року — Орджонікідзевський район[17]).
9 листопада 1961 року Сталінська область перейменована в Донецьку область.
У грудні 1962 року були збільшені сільські райони, чисельність яких склала 9 замість 22: Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Красноармійський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський[27]. Тобто ліквідовано 13 районів[28][29]: Авдіївський, Дзержинський, Добропільський, Костянтинівський, Краснолиманський, Олександрівський, Першотравневий, Селидівський, Сніжнянський, Старобешівський, Тельманівський, Харцизький та Шахтарський.
6 травня 1963 року був утворений Старобешівський район та ліквідований Новоазовський[30][28].
У січні 1965 року утворені 15 районів: Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновоселівський, Волноваський, Володарський, Костянтинівський, Красноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Слов'янський, Шахтарський, Ясинуватський (замість Авдіївського) і Старобешівський.[31][32].
У грудні 1966 року були утворені додатково три райони: Добропільський, Першотравневий і Тельманівський.[33].
У 1965 році в області налічувалось 19 міст обласного підпорядкування: Донецьк, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Добропілля, Дружківка, Єнакієве, Жданов, Костянтинівка, Краматорськ, Красноармійськ, Макіївка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Харцизьк, Чистякове, Шахтарськ. Згодом до них долучилися: 1976 — Ясинувата, у 1979 — Лиман, у 1987 — Кіровське, у 1990 році — Авдіївка, у 1991 році — Вугледар, у 1992 році — Жданівка, Докучаєвськ, Новогродівка.
На всеукраїнському референдумі 1991 року 83,9 % відсотків виборців підтримали Акт проголошення незалежності України. Надалі, однак, у Донецькій області спалахували сепаратистські настрої. У 2004 році в Сєвєродонецьку було проведено з'їзд депутатів усіх рівнів, на якому обговорювалося створення так званої «Південно-Східної Української Автономної Республіки».
У 2014 році територія Донецької області стала ареною виступів сепаратистів, які 12 травня 2014 року проголосили утворення на території області так званої «ДНР». Шляхом захоплень адміністративних будівель і відділків міліції сепаратисти встановили контроль над частиною території області. Як реакцію на дії сепаратистів, українська влада розпочала проведення антитерористичної операції.
У 2016 році, в ході декомунізації, було перейменовано чимало населених пунктів[34], а також райони:
- Артемівський район — в Бахмутський район
- Володарський район — в Нікольський район
- Красноармійський район — в Покровський район
- Краснолиманський район — в Лиманський район
- Першотравневий район — в Мангушський район
- Тельманівський район — в Бойківський район
Див. також
Примітки
Література
- Административно-территориальное деление Донецкой области. Список городских, районных, поселковых, руднчных и сельских советов на 1 января 1935 года. – Киев; Сталино: Гос. Изд-во «Нар. хозяйство и учет», 1935. – 48 с.
- Населённые пункты Донецкой области: список в административных границах на 1 января 1936 года / Донецкое областное управление народно-хозяйственного учёта. — Харьков, 1936. — 296 c.
- Адміністративно-територіальний поділ Сталінської області на 1 липня 1960 року/ Виконком Сталінської області ради депутатів трудящих. – Сталіно, 1960. – 119 с.
- Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1966 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 2-е. — Донецьк: Донбас, 1967. — 158 с.
- Донецька область: Адм.-територ. поділ на 1 берез. 1972 р. / Викон. ком. Донецької області ради депутатів трудящих. — Вид. 3-є. — Донецьк: Донбас, 1972. — 150 с.
- Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 січня 1979 року / Виконком. Донецької області ради нар. депутатів; [упоряд.: О. Г. Солоденко, В. П. Ганько]. — 4-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1979. — 151 с.
- Донецька область: адм.-терит. поділ на 1 березня 1988 року / Викон. ком. Донецької області ради нар. депутатів; упоряд. В. М. Горбулін. — 5-е вид., випр. і доп. — Донецьк: Донбас, 1988. — 181, [2] с.: табл., карти
- История административно-территориального деления Донецкой области 1919-2000 гг.: сб. документов и материалов / сост. Л. Д. Заднепровская, О. А. Попова; ред. Н. Б. Метальникова; Государственный архив Донецкой области. — Донецк: [Донеччина], 2001. — 272 с. — ISBN 966-556-247-9
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 123–156.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 77–98. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Посилання
- Облікова картка Донецької області. Верховна Рада України. [Архівовано 1 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Адміністративно-територіальний устрій Донецької області. Верховна Рада України. [Архівовано 22 січня 2014 у Wayback Machine.]
- World Wide Historical Project Адм.-тер. деление Донецкой области. (рос.)
- Після повернення контролю над окупованими районами Донецької та Луганської областей, постане питання, як повертати людей на ці території та відновлювати громади. Хмарочос. 24 травня 2024.