Істратенко Микола Васильович

Народився у родині робітників.

У 1967—1968 роках — слюсар паровозного депо залізничного цеху № 2 Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. У 1968—1969 роках — контролер відділу технічного контролю Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У 1969—1971 роках — служба в Радянській армії.

У 1971—1976 роках — сортувальник-здавальник Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського Дніпропетровської області.

У 1976—1990 роках — бригадир рейкобалкового цеху Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

У 1977 році закінчив заочно Дніпродзержинський індустріальний інститут імені Арсенічева, інженер-металург.

Член КПРС з 1978 до 1991 року.

У грудні 1987 — березні 1988 року брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

18.03.1990 року обраний народним депутатом України, 2-й тур, 47,66 % голосів, 5 претендентів. Входив до групи «Злагода-Центр». Голова підкомісії з соціально-правових проблем Комісії ВР України у питаннях екології та раціонального природокористування^[1]. Член Міжпарламентської асамблеї Ради Європи у 1993 році.

З 1994 по 1998 рік — консультант, головний консультант Комісії ВР України у питаннях екології та раціонального природокористування.

Закінчив заочно юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Потім — на пенсії.

• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «За заслуги» ІІІ ступеня (.08.2011)^[2]
• медаль «За трудову доблесть»
• медалі

• Істратенко Микола Васильович [Архівовано 20 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Істратенко Микола Васильович

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.