Іоанн Комнін Дука

Іоанн Комнін Дука
Іоанн Комнін Дука
Народився	13 століття
Помер	1244
Країна	Візантійська імперія
Посада	деспот і Emperor of Thessalonicad
Рід	Komnenodoukas familyd
Батько	Феодор Комнін Дука
Мати	Maria Petraliphainad
Брати, сестри	Ірина Комніна Дукіна, Dimitrios Angelos Doukasd і Anna Angelina Komnene Doukainad
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

Іоанн Комнін Дука (грец. Ιωάννης Κομνηνός Δούκας; д/н — 1244) — останній імператор Фессалонікійської імперії в 1237—1242 роках, деспот Фессалонік в 1242—1244 роках.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Іоанн.

Життєпис

Походив з династії Ангелів. Старший син Феодора. імператора Фессалонік, та Марії Петраліфіни. У 1230 році внаслідок поразки батькав битві при Клокотниці Іоанн разом з братами і сестрами потрапив до болгарського полону.

У 1237 році сестра Іоанна — Ірина стала дружиною Івана Асена II, тому Іоанну разом з батьком і братом Дмитром було дозволено повернутися до себе. Вони досягли Фессалоник, де повалили Мімператора Мануїла. Після цього імператором Фессалонік було оголошено Іоанна. Батько допомагав останнього об'єднати землі свого роду.

У 1239 року Мануїл повернувся разом з військами, з якими захопив Фессалію. В результаті Іоанн залишився імператором лише за титулом, оскільки його володіння обмежувалися тепер місто Фессалоніки. Михайло II, деспот Епіра, став незалежним від імператора.

У 1241 році після смерті шварга Іван Асена II, становище Іоанна ще більше погіршилося. Того ж року Іоанн III Дука Ватац, імператор Нікеї, підступом захопив батька Іоанна і повів армію на Фессалоніки. Іоанн відбив цей напад. Водночас Нікейський імператор отримав звістку про війну з Румським султанатом. Тому у 1242 році було укладено мирну угоду, за якою Іоанн зрікався титулу імператора, визнавав владу Іоанна III. Натомість отримував титул деспота Фессалонік.

Іоанн Комнін Дука помер в 1244 році. Новим деспотом став його брат Дмитро.

Примітки

Джерела

D.I. Polemis, The Doukai, London, 1968.
Kazhdan, Alexander, ed. (1991). The Oxford Dictionary of Byzantium. Oxford and New York: Oxford University Press. ISBN 0-19-504652-8.
Dimiter Angelov: Imperial ideology and political thought in Byzantium, 1204–1330. Cambridge University Press, Cambridge 2007, ISBN 978-0-521-85703-1

[1]