Індепенденсія (стадіон)
Стадіон Раймундо Сампайо (порт. Estádio Raimundo Sampaio), більш відомий як Індепенденсія — футбольний стадіон, розташований в місті Белу-Оризонті, штат Мінас-Жерайс в Бразилії.
| Індепенденсія | |
|---|---|
 | |
| Оригінал назви | Estádio Raimundo Sampaio |
| Країна |  Бразилія[1] |
| Розташування | Белу-Оризонті, штат Мінас-Жерайс, Бразилія |
| Координати | 19°54′29″ пд. ш. 43°55′04″ зх. д. / 19.90833300002777762° пд. ш. 43.917778000027773544° зх. д. 43°55′04″ зх. д. / 19.90833300002777762° пд. ш. 43.917778000027773544° зх. д. |
| Побудовано | 1947—1950 |
| Відкрито | 25 червня 1950 року[2] |
| Реконструйовано | 1985, 1999, 2012 |
| Власник | Америка Мінейру |
| Команда (-и) | Америка Мінейру |
| Види спорту | футбол |
| Вміщує | 23 018[3] |
| Вебсайт | arenaindependencia.net/site/(порт.) |
 | |
| Індепенденсія (стадіон) у Вікісховищі | |
Стадіон був побудований до чемпіонату світу 1950 року, що проходив у Бразилії. Спочатку місткість стадіону становила 30 000 глядачів, але згодом кількість місць скорочено до 23 000 . Власником стадіону є клуб « Америка Мінейро», який проводить тут свої домашні матчі.
Попереднім власником був нині неіснуючий клуб «Сете де Сетембро» (порт. Sete de Setembro, дослівно — 7 вересня), названий на честь Дня незалежності Бразилії . Саме тому стадіон зазвичай називають Індепенденсія (порт. Independência — незалежність). Свою офіційну назву стадіон отримав як пошану до одного з президентів «Сете де Сетембро».
Історія
Чемпіонат світу 1950 року
Будівництво арени було розпочато в 1947 році і завершилося незадовго до початку чемпіонату світу 1950 року . Відкриття стадіону відбулося 25 червня 1950 року, і цього ж дня було зіграно перший матч — у групі А: Югославія зустрічалася зі Швейцарією. Крім цієї гри в рамках світової першості на Індепенденсії було зіграно ще дві зустрічі: США — Англія (Група B), що завершилася несподіваною перемогою американців над родоначальниками футболу і звана в ЗМІ Зеброю, а також Уругвай — Болівія (Група D). якій майбутні чемпіони розгромили суперників 8:0
| 25 червня 1950 |  Югославія | 3:0 (0:0) |  Швейцарія | Індепенденсія, Белу-Оризонті | |
| 18:00 (UTC-3) | Митич  59' Томашевич 70' Огнянов 84' | звіт | Глядачі: 7336 Суддя:  Джованні Галеаті | ||
| 29 червня 1950 |  США | 1:0 (1:0) |  Англія | Індепенденсія, Белу-Оризонті | |
| 18:00 (UTC-3) | Гатьєнс 38' | звіт | Глядачі: 10151 Суддя: Дженерозо Датілло | ||
| 2 липня 1950 18:00 (UTC-3) |
| Індепенденсія, Белу-Оризонті Глядачів: 5 284 Арбітр:  Джордж Рідер |
Америка Мінейру
Спочатку після відкриття стадіон належав уряду штату Мінас-Жерайс, але потім перейшов у власність клубу «Сете де Сетембро» у вересні 1965 року після відкриття Мінейрао . У 1989 році клуб «Америка Мінейру» взяв Індепенденсію в довгострокову оренду на 30 років. Саме на цій арені клуб виграв бразильську серію Б у 1997 році у жорсткому суперництві з « Вілла Нова». При цьому фінальний матч проти « Наутіко» зібрав на стадіоні 18 900 шанувальників «Америки». Граючи домашні матчі на Індепенденсії, 2009 року клуб переміг у серії C.
У 1999 році разом з клубом « Атлетіку Мінейро» «Америка» побудували на стадіоні додаткову трибуну з металоконструкцій, внаслідок чого стадіон почав уміщувати до 30 000 глядачів. Також встановили електронне табло. Але через те, що споруда була небезпечною, згодом її довелося демонтувати.
Рекорд відвідуваності був зафіксований у матчі між збірними Мінейри та Гуанабари, що відбувся 27 січня 1963 року в рамках Чемпіонату Бразилії. На цій зустрічі були присутні 32 721 глядачів.
Реконструкція
У грудні 2008 року уряд штату Мінас-Жерайс оголосив про реконструкцію стадіону. Початкові капіталовкладення планувалися в розмірі $ 13 млн з місцевого бюджету і $ 31 млн від уряду Бразилії[4] . У серпні 2009 року рада з довкілля Белу-Оризонті схвалила проведення будівельно-ремонтних робіт[5] .
Основні роботи з реконструкції розпочалися лише 22 січня 2010 року[6][7]. Стадіон був повністю демонтований, включаючи усі підтрибунні приміщення[8] . Спочатку планувалися закінчити реконструкцію до 21 вересня 2010 року, але згодом терміни завершення капітального ремонту були перенесені на березень 2011 року[9], а потім ще на червень того ж року[10]. При цьому витрати на проведення робіт зросли до $70 млн[10].
Під час реконструкції стадіону всі три команди Белу-Оризонті грали на арені до Жакаре, розташованій у сусідньому місті Сет-Лагоас[11]. У 2012 році реконструкція була завершена, і «Америка Мінейру» повернулася на свою домашню арену, яка також використовується для проведення ігор «Атлетіку Мінейру»[12].
Галерея
Стадіон після реконструкції в листопаді 2012 року
Гра Атлетіку Мінейру та Арсенала з міста Саранді під час розішграшу Кубка Лібертадорес 2013
Примітки
{{cite web}}: Недійсний |deadurl=404 (довідка)