Інвалідний візок

крісло з колесами, яке використовують люди, яким важко або неможливо ходити через хворобу, травму або інвалідність

Інвал́ідний віз́ок[1] або колісне крісло[2] — технічний колісний засіб пересування, призначений для людей з особливими потребами. За способом урухомлення розрізняють: візки, якими рухає двигун, і візки з ручним приводом (тобто ті, якими рухає людина, обертаючи колеса), також можливе переміщення візка іншою особою.

Інвалідний візок
Зображення
Описано за адресоюnationalgeographic.fr/histoire/technologie-personnes-a-mobilite-reduite-pmr-comment-le-fauteuil-roulant-a-permis-a-des-millions-de-personnes-de-decouvrir-le-monde(фр.)
Іконка
CMNS: Інвалідний візок у Вікісховищі
Сучасний активний інвалідний візок

Історія

Дерев'яний візок (перша половина ХХ ст.)

Найдавніша згадка про візок датується VI століттям. Це було зображення на сланцевому камені в Китаї. Відтак згадки про візок зустрічаються під час німецького Відродження, коли європейці починають виробляти крісла на коліщатах.

У 1655 році Стефан Фарффлер, 22-річний годинникар з паралічем, побудував перше у світі самохідне крісло на триколісному шасі, використовуючи систему кривошипів і зубчастих коліс.[3] Однак пристрій більше нагадував ручний велосипед, ніж інвалідний візок, оскільки конструкція включала руків'я, встановлені на передньому колесі.[4]

Більш-менш схожі на сучасні відповідники візки з'явилися 1760 року.[джерело?]

Перший легкий (зі сталевих трубок) візок сконструювали у 1932 році[5] Гаррі Дженнінґс та його приятель з інвалідністю Герберт Еверест. Обидва побачили комерційний потенціал винаходу і згодом стали першими масовими виробниками інвалідних візків «Еверест і Дженнінґс».

Різновиди

З-поміж візків із ручним приводом виокремлюють такі види:

  • базові інвалідні візки для оселі й вулиці
  • візки з важільним приводом
  • інвалідні візки з високою спинкою
  • активні інвалідні візки
  • дитячі інвалідні візки
  • спортивні інвалідні візки
  • інвалідні візки з санітарною посудиною
  • інвалідні візки для дітей з ДЦП[джерело?]

Доступність середовища

Більшість сучасних візків мають двоє великих задніх коліс і два невеликі коліщата спереду. Такий візок потребує для розвороту простору 1,5×1,5 м. При прямолінійному русі простір для комфортного руху візком — 0,9÷1,2 м. Нахил поверхні доріжки не повинен перевищувати 1:20, нахил пандуса — 1:12 (8 %). Найвужчими місцями, які можуть становити нездоланну перешкоду для особи у візку, є входи до будинків, двері ліфтів, сходи, бордюри, турнікети, тісні санвузли, конструкція транспортних засобів. Деякі незручності створюють також пороги, елементи малих архітектурних форм, відсутність поручч. Також певні обмеження накладають зони досяжності, — адже особа у візку не може досягти якийсь предмет на верхніх полицях, відчинити кватирку вікна чи зафіксовану половину дверей, скористатись електричною розеткою у вузькому місці чи вішаком. В Україні затверджені загальнообов'язкові будівельні норми і правила[6], які передбачають безперешкодний доступ людей з особливими потребами до елементів інфраструктури[7]. Щоправда, на практиці будівельники часто нехтують цими вимогами[8][9].

Україна

На 2019 рік за даними ООН в Україні 1,7 млн людей з обмеженим можливостями[10]. ООН, та інші організації відзначають вкрай низьку доступність міського середовища для таких людей[10]. Так йде мова що у 2013 році 48% держустанов були недоступні[11]. Існують різного рівня документи щодо організації доступності середовища [12][13][14][15] та програми [16], проте, загальний рівень доступності все ще нижче середнього рівня.

Відомі користувачі візків

Див. також

Примітки

Посилання

Відео


🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв