Ізотерма (значення)

• Ізотерма (географія) — ізолінія однакових температур повітря, води, ґрунту тощо на карті, наприклад, на метеорологічних мапах.

У термодинаміці термін ізотерма (дав.-гр. ισος — «однаковий»; дав.-гр. θερμη — «тепло») використовують для позначення кривої залежності тиску від об'єму при ізотермічному процесі, тобто при фіксованій температурі^[1].

• Ізотерма адсорбції (англ. adsorption isotherm; нім. Adsorptionsisotherme f) — крива залежності кількості адсорбованого газу від рівноважного тиску (або від рівноважної концентрації адсорбату) при постійній температурі.
• Ізотерма ван дер Ваальса (англ. Van der Waals isotherm; нім. Van–der–Waals–Isotherme f) — ізотерма, що описує залежність між тиском та об'ємом реального газу при постійній температурі за допомогою рівняння ван дер Ваальса.
• Ізотерма реакції (англ. reaction isotherm; нім. Reaktionsisotherme f) — крива, що зв'язує хімічну спорідненість А з термодинамічною константою хімічної рівноваги Ка і активностями abi реагентів у вихідній реакції суміші:

A=RT ln(K_a/a^b1a^b2…a^bi),

де b_i — стехіометричний коефіцієнт реагенту В_і; береться зі знаком «+» для продуктів реакції та знаком «-» для реактантів; R — газова стала; T — абсолютна температура.

• Ізотерма розподілу (англ. distribution isotherm; нім. Verteilungsisotherme f) — ізотерма, що описує залежність рівноважної концентрації субстанції у нерухомій фазі від рівноважної концентрації цієї субстанції в рухомій фазі.
• Ізотерма сорбції

• Ізотермічний процес