Ізбербаш
Ізбербаш (дарг., кум., лезгин. і ав. Избербаш) — місто (з 1949) у Росії, республіканського підпорядкування в Дагестані. Назва міста перекладається з кумицької як «Слід однієї голови» (смисловий переклад: початок кордону). 2005 року Ізбербаш посів перше місце за підсумками конкурсу Найупорядженіше місто Росії в категорії міст з населенням до 100 тис. жителів[1].
| місто Ізбербаш | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
| Країна |  Росія | |||
| Суб'єкт Російської Федерації | Дагестан | |||
| Код ЗКАТУ: | 82 415 | |||
| Код ЗКТМО: | 82715000001 | |||
| Основні дані | ||||
| Час заснування | 1932 | |||
| Статус міста | 1949 | |||
| Населення | ▲ 57 511 (2016) | |||
| Площа | 22,55 км² | |||
| Поштові індекси | 368500 | |||
| Телефонний код | +7 87245 | |||
| Географічні координати: | 42°34′00″ пн. ш. 47°52′00″ сх. д. / 42.5666666666947719477320788° пн. ш. 47.8666666666947762109884934° сх. д. 47°52′00″ сх. д. / 42.5666666666947719477320788° пн. ш. 47.8666666666947762109884934° сх. д. | |||
| Часовий пояс | UTC+4 | |||
| Катойконіми | ізберба́шці, ізберба́шець, ізберба́шка | |||
| Найближча залізнична станція | Ізбербаш | |||
| Відстань | ||||
| До Москви (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: | 1 797 2 145 1 955 — 2 044 | |||
| Влада | ||||
| Адреса | 368500, Респ. Дагестан, м. Ізбербаш, пр-кт Леніна, 2 | |||
| Вебсторінка | mo-izberbash.ru | |||
| Міський голова | Сулейманов Абдулмеджід Валібагандовіч (з 2015 року) | |||
| Мапа | ||||
  Ізбербаш  Ізбербаш | ||||
| ||||
Історія
У російських архівах зберігаються дані про існування на території сучасного Ізбербашу історичного поселення Улу-Ізбар в р-ні гори Ізберг, яке виникло ще в XVII столітті і неодноразово руйнувалося і відновлювалось під час воєн. Згадка про нього, наприклад, присутня в «похідному журналі 1722 року» Петра І[2].
Перше наметове містечко робітників виникло на місці майбутьного міста 1931 року. 1935 року тут почали розроблятися перші великі нафтові свердловини. Статус міста Ізбербаш отримав вже 28 червня 1949 року[2]. З тих пір населення міста безперервно збільшується.
Географія
Місто виникло у зв'язку з розробкою нафтових родовищ на шельфі Каспійського моря і розташований на його березі за 56 км на південь від Махачкали. Місто розташоване на Прикаспійській низовині і витягнуто з північного заходу на південний схід уздовж берегової лінії Каспійського моря більш ніж на 10 км. З півночі і заходу долина, у якій лежить місто, облямована невисокими ланцюгами передгір'їв Великого Кавказу. Над містом височить гора Ізберг-Тау, яка виявляє на собі сліди вітрової ерозії. Відстань від Москви залізницею 2 145 км. Відстань до поста річки Самур на кордоні з Азербайджаном 125 км, до Баку — 329 км.
Клімат
За класифікацією кліматів Кеппена, клімат Ізбербаша степного типу від помірного семіарідного до субтропічного напівсухого[3]. На клімат сильно впливає Каспійське море, завдяки чому осінь довга і тепла, а весна приходить із затримкою. Зима м'яка, сніг тримається всього два тижні на рік, найхолоднішим місяцем зазвичай є січень з середньою температурою 0,8 °C. Літо тривале і спекотне, найвища температура спостерігається зазвичай у серпні з середньою температурою в 24,7 °C. Середньорічна температура повітря у місті є позитивною з позначкою в 12,7 °C. Кількість опадів протягом року незначна, у середньому 350 мм. Середньорічна відносна вологість повітря — 69,5%, середня швидкість вітру — 5,0 м/с.[4]
| Клімат Ізбербаша | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | 3,9 | 4,3 | 7,7 | 14,5 | 21,1 | 26,3 | 29,2 | 29,8 | 24,0 | 17,7 | 11,3 | 6,5 | 16,4 |
| Середня температура, °C | 0,8 | 1,3 | 4,5 | 10,5 | 17,0 | 22,1 | 25,2 | 24,7 | 20,1 | 14,1 | 8,2 | 3,6 | 12,7 |
| Середній мінімум, °C | −2,2 | −1,6 | 1,3 | 6,6 | 12,9 | 17,9 | 21,2 | 19,6 | 16,3 | 10,6 | 5,2 | 0,8 | 9,0 |
| Норма опадів, мм | 23 | 31 | 22 | 20 | 29 | 24 | 26 | 24 | 40 | 46 | 33 | 32 | 350 |
| Джерело: CLIMATE-DATA.ORG | |||||||||||||
Керівництво
Глава міського округу — Сулейманов Абдулмеджід Валібагандовіч (з 2015 року). Поділу на райони за станом на 2016 рік у місті не має. Однак в межах міської смуги на заході міста виділяється історичний центр з генеральним планом забудови радянського періоду, а також ряд районів приватної забудови без генплану.
Населення
Населення Ізбербаша складається з 57 511 мешканців[5] (2016). Нижче представлена таблиця динаміки чисельності населення станом на 2016 рік:
Станом на 1 січня 2016 року за чисельністю населення місто перебувало на 292 місці з 1112 міст Російської Федерації (включаючи міста анексованого Криму)[5].
- Національний склад
Згідно з переписом населення 2010 року[6]:
| Народ | Чисельність, чол. | Частка від усього населення,% |
|---|---|---|
| Даргинці | 36115 | 64,9% |
| Кумики | 8424 | 15,14% |
| Лезгини | 4347 | 7,81% |
| Росіяни | 2067 | 3,71% |
| Аварці | 1932 | 3,47% |
| Лакці | 1402 | 2,52% |
| Табасарани | 466 | 0,84% |
| Азербайджанці | 274 | 0,49% |
| Інші народності | 468 | 0,84% |
| Не вказали національність | 151 | 0,27% |
| Всього | 55646 | 100,0% |
Різне
Ізбербаш відомий горою Пушкін-Тау, схил якої нагадує профіль О. С. Пушкіна.
У Ізбербаші, вперше у світі, був використаний комплексний метод з видобутку нафти з-під морського дна за допомогою будівництва естакад і буріння похилих свердловин з берега.[7]
Економіка
- Завод електротермічного обладнання «ДагЗЕТО»
- Радіозавод ім. Плешакова П. С.
- «Швейна фабрика ім. І. Шаміля »
- «Ізбербашнефть», Видобуток залишкової нафти
- Завод фільтрувального обладнання
- ГУП «Друкарня № 6»
- Кондитерська фабрика «Дагінтерн»
- Кондитерська фабрика «Євразія»
- «Ізбербашський міськмолзавод»
- «Ізбербашський хлібозавод»
- Виробництво нектарів і соків «Новопак»
- ЗАТ "Винно-коньячний завод «Ізбербашський»
- Рекреація на базі морського узбережжя