Єрмак Тимофійович

Єрма́к Тимофі́йович (1532 (1534 або 1542) — 6 (16) серпня 1585) — отаман донських козаків, розбійник, ватажок походу на Сибірське ханство, «підкорювач Сибіру» в російській (царській, радянській і новій російській) історіографії, що поклав початок завоюванню споконвічно тюркських сибірських земель Московським царством. Його у Російській Федерації вважають національним героєм.

Єрмак Тимофійович
Єрмак
Народився	невідомо Велике князівство Московське
Помер	6 (16) серпня 1585[1] гирло річки Вагай, Сибірське ханство (нині — Вагайський район Тюменської області) ·утоплення
Підданство	Велике князівство Московське Московське царство
Діяльність	козачий отаман
Знання мов	російська[2]
Медіафайли у Вікісховищі

До 1917 року походження імені (а ймовірно прізвиська) Єрмак вважали тюркським; за тюркським «єрмек» або «ермек» — це вільний від родини чоловік, одинак, людина сама по собі^{[джерело?]}.

Влітку 1577 року напав на московське посольство, яке з дарами князя Івана IV Грозного для шаха прямувало до Персії. Вбивши московського посла Карамишева та стрільців, що його супроводжували, привласнив шахські дари та втік. Іван IV засудив Єрмака та його розбійний загін до страти. Для порятунку власного життя та життя своїх людей за гроші родини купців Строганових напав на тюркського хана Кучума, останнього володаря Сибірського ханства. У російських джерелах пишуть, що Строганови залучили Єрмака, щоб захищати свої володіння, а насправді, щоб нападати на Сибірське ханство та відвойовувати собі їхні землі.

У загін Єрмака входили представники багатьох соціальних станів, також він був етнічно строкатим (у нього, крім іншого, входили комі-зиряни та інші, фіно-угри та представники решти покорених народів, часто як провідники). У ті часи таких розбійних угрупувань на Волзькому торговому шляху було багато. Вони жили з пограбувань та розбою московських купецьких караванів, торговців з астраханських татар, казахів, тощо. Підтвердженням цього є чолобитні царю від «старих» козаків, наприклад один з товаришів Єрмака козак Гаврила Ільїн писав, що він 20 років «полевал» з Єрмаком у Дикому полі.

Після кількох перемог над військом хана загін Єрмака 26 жовтня (6 грудня) 1582 року зайняв столицю Сибірського ханства — Кашлик.

Уночі проти 6 (16) серпня 1585 року хан Кучум несподівано напав на загін Єрмака і знищив його. Поранений Єрмак, одягнений в тяжку броню, втопився у річці Вагай (притока Іртиша), коли спробував втекти з місця битви.