Євпраксія Мстиславна

Дочка великого князя київського Мстислава Великого. У 1122 році вийшла заміж за візантійського співімператора Олексія Комніна. Всі інші відомості щодо життя княжни є суперечливими. Імовірно була матір'ю Марії Комніни^[fr], дочки Олексія Комніна, що в свою чергу була матір'ю Іоана Комніна^[en]. Померла імовірно 16 листопада 1131 року^[1]. На українській поштовій марці роки життя Євпраксії вказані від 1108 до 1172.

Відомості щодо першого імені князівни є суперечливими. В Іпатієвському літописі вона згадується лише як дочка Мстислава та як «Мстиславна».

Історик Константинос Варзос у своїй грецькомовній книзі 1984 року, присвяченій генеалогії Комнінів, називає княжну на момент її одруження «Dobrodëja (=Ευπραξία) Mstislavna»^[2], тобто наводить латиницею ім'я Добродія і зазначає грецький відповідник «Євпраксія» (дослівний переклад імені Добродія грецькою). При цьому він також зазначає, що після одруження княжна взяла собі ім'я «Ειρήνη», Ірина, на честь матері чоловіка, імператриці Ірини Арпад^[1].

В українських та російських довколанаукових і медійних джерелах припускається, що ім'я Євпраксія було не справжнім іменем княжни, а прізвиськом, а «Добродія» могло бути подальшим пізнім дослівним перекладам цього прізвиська з грецької мови. Хоча слов'янське ім'я Добродія могли навпаки дослівно перекласти як Євпраксія в грецькомовній Візантії. Також наводиться припущення, що справжнім іменем князівни отриманим за народження було ім'я Ірина, а після одруження вона взяла ім'я Зоя.^[3][4]

Стверджується, що нібито з молодих років княжна вивчила народну медицину, лікувала хворих, і звідси отримала ім'я «Добродія».

У 1902 році російський дослідник Хрисанф Лопарев^[ru] приписав Євпраксії авторство медичного трактату «Алімма» (укр. «Мазі») грецькою мовою. Єдиний екземпляр праці зберігається у флорентійській бібліотеці Лоренцо Медічі. Встановлення авторства базувалося на написі «Мазі пані Зої — цариці».^[5] Однак це авторство не є загальновизнаним, немає підтверджень того, що Євпраксія носила ім'я Зоя, натомість існувала інша візантійська імператриця Зоя, а також припис імовірно стосувався лише одного рецепта мазі, а не авторства всієї праці^[6].

Євпраксію Мстиславну зобразили на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи».

• Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2
• Varzos K. 1984. Η Γενεαλογία των Κομνηνών. Vol. A. Pp. 343—344.
• Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
• Радянська енциклопедія історії України. — К., 1970.- т.2.
• Попадмитриу С. Брак русской княжны Мстиславны-Добродеи с греческим царевичем Алексеем Комниным, т. 11 (1-2). — Византийский временник, 1904
• Лопарев Х. Брак Мстиславны (1122) // Византийский временник. Т. 9. СПб., 1902. С. 418—445
• Лопарев Х. Русская княжна Евпраксия Мстиславна (XII в.) как вероятный автор медицинского сочинения // Сборники в честь А. И. Соболевского. СПб., 1905. С. 1—14.

• Волинь — Князівна, яка заслужила ім'я Євпраксія—Добродія [Архівовано 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Повага — Перша жінка, яка написала медичний трактат? Що відомо про українку Євпраксію Мстиславівну [Архівовано 28 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Валеолог — щодо авторства трактату Алімма [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.]