É (латиниця)

É, é
Латинська абетка
A	B	C	D	E	F	G
H	I	J	K	L	M	N
O	P	Q	R	S	T	U
V	W	X	Y	Z
Додаткові і варіантні знаки
À	Á	Â	Ã	Ä	Å	Æ
Ā	Ă	Ą	Ȧ	Ả	Ɐ	Ɑ
Ɓ	Ƀ	Ç	Ć	Ĉ	Ċ	Ȼ
Č	Ɗ	Ď	Ð,ð	Ɖ,ɖ	Đ,đ	È
É	Ê	Ë	Ē	Ė	Ę	Ě
Ə	Ɠ	Ĝ	Ğ	Ġ	Ģ	Ƣ
Ɡ	Ĥ	Ħ	Ì	Í	Î	Ï
Ī	Į	İ	I	IJ	Ĵ	Ķ
Ḱ	Ǩ	Ƙ	Ⱪ	Ļ	Ł	Ĺ
Ľ	Ŀ	LJ	Ñ	Ń	Ņ	Ň
N̈	Ɲ	Ƞ	Ŋ	NJ	Ò	Ó
Ô	Õ	Ö	Ǫ	Ø	Ő	Œ
Ơ	Ƥ	Ɋ	ʠ	Ŕ	Ř	Ɍ
Ɽ	ß	ſ	Ś	Ŝ	Ṡ	Ş
Š	Þ	Ţ	Ť	Ŧ	Ⱦ	Ƭ
Ʈ	T̈	Ù	Ú	Û	Ü	Ū
Ŭ	Ů	Ű	Ų	Ư	Ŵ	Ⱳ
Ẋ	Ý	Ŷ	Ÿ	Ɏ	Ƴ	Ẑ
Ẕ	Ȥ	Ⱬ	Ź	Ż	Ƶ	Ž

É, é — літера розширеного латинського альфабету, утворена буквою E з додаванням акута, вживається в чеській, угорській, кашубській, люксембурзькій, словацькій, ісландській альфабетах.

В англійській, французькій, каталанській, данській, галісійській, ірландській, італійській, окситанській, норвезькій, португальській, іспанській, шведській та в'єтнамській мовах використовується як варіант літери «е». В англійській мові може вживатися в запозиченнях, наприклад, résumé (фр.), або при романізації: Pokémon (яп.). Також використовується в нідерландському альфабеті та в альфабеті навахо.

Літера é присутня в розробленому історичному проєкті українського латинського альфабету Йосипом Лозинським «Абецадло», де вона вживається на місці праслов'янського і < e: méd, nés, rék.

В піньїні é використовується для передачі другого тону.

É — п'ята літера чеського та словацького альфабету, передає звук /ɛː/.

У данській, норвезькій та шведській мовами літера é часто використовується для розрізнення омонімів на письмі: én «один» — en (невизначений артикль) — данська; allé, kafé, idé, komité — норвезька; ide «барліг» — idé «ідея»; armé («армія») — arme («бідний, жалюгідний») — шведська. В ісландській мові É — це сьома літера абетки, яка передає фонему /jɛː/.

Літера é (вимовляється, як закрита голосна /e/) протистоїть è (вимовляється, вимовляється як відкрита голосна /ɛ/). Ця літера широко вживається у французькій мові.

É в італійській мові є варіантом E з акутним наголосом; вона передає фонему /e/ з тонічним наголосом. Використовується лише як остання літера в слові. Наприклад: perché («чому» /perˈke/). Пор. з caffè (coffee, /kafˈfɛ/), що має гравісний наголос.

У іспанській мові літера é є наголошеною й вимовляється як «e». У вимові не має відмінності між é та e, обоє вимовляються як /e/. Акутний на е вживається у випадку нетипового наголосу, наприклад «Éxtasis» або «Época».

У португальській мові é позначає наголошену /ɛ/ у словах з нетиповим наголосом, наприклад: «pé» (ступня), «péssimo» (найгірше). É /ɛ/ протистоїть ê, що вимовляється як закритий звук /e/. «É» є формою третьої особи однини дієслова «ser» (бути): ela é bonita (вона гарна).

У каталонській мові é передає закритий наголошений звук [e] в тих випадках, коли без діакритичного знака наголос падав би на другий склад. Також іноді відіграє смислорозрізнювальну роль: és — 3-е особа однини дієслова «бути», es — зворотний займенник 3-ї особи.

У валійській мові наголос, як правило, падає на передостанній склад, у тому випадку, коли він падає на останній, вживають акут, часто акут вживається саме над е. Здебільшого тут йдеться про запозичення, наприклад: personél [pɛrsɔˈnɛl] «персонал», sigarét [sɪɡaˈrɛt] «цигарка», ymbarél [əmbaˈrɛl] «парасоля».

• Акут

• Omniglot — writing systems & languages of the world [Архівовано 21 грудня 2012 у Wayback Machine.]
  • Hungarian language [Архівовано 11 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Icelandic language [Архівовано 9 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Kashubian language [Архівовано 5 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Czech language [Архівовано 9 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Slovak language [Архівовано 9 серпня 2007 у Wayback Machine.]
  • Uyghur language [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.]