Ракетний обстріл Загреба

2 травня ракети із РСЗВ «Оркан» поцілили у перехрестя вулиць Власької та Драшковича, а днем пізніше і в дитячу лікарню на вулиці Клаїчевій, мало не влучили в Хорватський національний театр, впали на площу Ніколи Шубича Зринського і поруч із будинком людей похилого віку «Центр»^[1], на середмістя, Загребську академію драматичного мистецтва та аеропорт Плесо^[2].

Наказ про обстріл віддав Мілан Мартич, чим пізніше вихвалявся перед камерами. Його вихваляння, яке, безумовно, мало на меті підбадьорити населення сербської квазідержави та поширити впевненість у тому, що керівництво на чолі з Мартичем може забезпечити оборону проти збройних сил Республіки Хорватія, кінець кінцем призвело до судового процесу в Гаазькому трибуналі та вироку у 35 років в'язниці. У рішенні Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії зазначено, що касетні ракети системи «M-87 Orkan», випущені по Загребу, це зброя невибіркової дії. На підставі фактів суд дійшов висновку, що ракетний обстріл, який розпорядився вчинити ​​президент так званої Республіки Сербська Країна Мілан Мартич, умисно скоєний проти мирних жителів, які й були ціллю нападу з метою залякування цивільного населення^[3].

Загреб був найбільшим із кількох міст, що були атаковані Сербською Країною.