Дискографія Pink Floyd

Дискографія британського рок-гурту «Pink Floyd» складається з п'ятнадцяти студійних альбомів, чотирьох концертних альбомів, дев'яти збірок, п'яти бокс-сетів, шести мініальбомів та двадцяти семи синглів. Гурт був заснований у 1965 році. Спочатку гурт отримав визнання за свою психоделічну або космічну рок-музику.^[1] Гурт вважають одним з найуспішніших у світі рок-музики, було продано більше 250 мільйонів копій в усьому світі,^[2][3] з них 75 мільйонів копій було продано у США.^[4]

Pink Floyd

Pink Floyd в 1973 році.
Релізи
↙Студійні альбоми	15
↙Концертні альбоми	4
↙Збірні альбоми	9
↙Мініальбоми	6
↙Сингли	27
↙Відеоальбоми	4
↙Бокс-сети	5

Група вперше досягла успіху на лондонських підпільних сценах, коли групу очолив Сід Барретт.^[5] Група підписала угоду з менеджерами Пітером Дженнером та Ендрю Кінгом в жовтні 1966 року, створивши Blackhill Enterprises,^[6] і записали демо в кінці року, щоб привернути інтерес.^[7] Згодом вони підписали контракт з EMI Columbia і 11 березня 1967 року випустили свій перший сингл «Arnold Layne»,^[8] а у серпні вийшов альбом «The Piper at the Gates of Dawn».^[9]

Через поведінку Барретта його замінив Девід Гілмор. Офіційно Барретт пішов з гурту 6 квітня 1968 року. Згодом група разом з Гілмором записала другий альбом «A Saucerful of Secrets».^[10] Альбом також був першим з кількох випущених групою на якому присутні характерні обкладинки від Hipgnosis.^[11] Після того, як групу покинув Барретт група випустила альбом саундтреків «More», а згодом у 1969 році четвертий студійний албом «Ummagumma». Альбом вийшов з двома компакт-дисками, перший диск з живими версіями пісень, а другий диск зі студійним записом.^[12] Наступного року вийшов п'ятий студійний альбом «Atom Heart Mother» це була співпраця з Роном Гізіном за участю оркестру та хору.^[13] У 1971 році вийшов шостий студійний альбом «Meddle» над обкладинкою якого знову працювала Hipgnosis.^[14]

У 1972 році вийшов сьомий студійний альбом «Obscured by Clouds». У березні 1973 року вийшов восьмий студійний альбом «The Dark Side of the Moon» завдяки якому група досягла світового комерційного успіху. Альбом був проданий тиражем понад 30 мільйонів копій.^[15] Далі вийшли такі альбоми: «Wish You Were Here» у 1975 році, «Animals» у 1977 році та «The Wall» у 1979 році. Всі ці альбоми, крім «Animals», досягли першого місця в американських чартах.^[16] «The Dark Side of the Moon» один з найбільш продаваних альбомів у світі,^[17] а «The Wall» найсертифікованіший альбом та із кількома дисками Американською асоціацією компаній звукозапису.^[18] Група випустили кілька синглів після того, як Барретт покинув групу, «Money» увійшов в топ-20 американських хітів, а «Another Brick in the Wall. Part ІІ» стала хітом номер один у Великій Британії та США.^[19]

Басист Роджер Уотерс поступово став домінуючою і рушійною силою групи з середини 1970-х років до 1983 року, коли він покинув групу, оголосивши Pink Floyd «витраченою силою».^[1] Уотерс подав до суду, щоб розірвати партнерство, але наступного року відмовився від позову.^[20] Решта учасників, очолювана Гілмором, продовжили запис і гастролі під назвою Pink Floyd, випустивши «A Momentary Lapse of Reason» у 1987 році та «The Division Bell» у 1994 році.^[21][22] У 2014 році після двадцятирічної перерви група випустила альбом «The Endless River».^[23]