Александрук Валерій Євгенович

Народився 9 лютого 1956 в смт. Клавдієво-Тарасове, Бородянського району на Київщині. У 1978 році закінчив з відзнакою Харківський інститут радіоелектроніки за спеціальністю «Електронні прилади».^[1][2]У 1985 році аспірантуру Харківського інституту радіоелектроніки за фахом «Вакуумна і газорозрядна електроніка, включаючи матеріали, технологію та спеціальне обладнання». У 1998 році закінчив з відзнакою Дипломатичну академію України при Міністерстві закордонних справ України, магістр зовнішньої політики. Один із засновників громадської організації випускників Дипломатичної академії МЗС України.^[3].

з 1978 року — працював на посаді інженера кафедри фізики надвисоких частот.

З 1979 року — молодший науковий співробітник кафедри теоретичних основ електротехніки Харківського інституту радіоелектроніки

З 1985 року — молодший науковий співробітник кафедри теоретичних основ електротехніки

З 1987 року — асистент кафедри кафедри теоретичних основ електротехніки

У 1989—1990 рр. — річна наукова стажировка у Токійському державному університеті, Японія (лабораторія Акіри Фудзисіми)

з 1991 року — доцент кафедри теоретичних основ електротехніки Харківського інституту радіоелектроніки

У 1991—1993 рр. — наукове Стажування у Токійському державному університеті

З 1993 року — доцент кафедри теоретичної електротехніки та електроніки Харківського державного технічного університету радіоелектроніки

У 1994—1995 рр. — докторант ХТУРЕ по науковому напрямку «Розробка нових радіоелектронних засобів дослідження динамічних процесів в атмосфері Землі»

У 1995—1996 рр. — перший секретар Посольства України в Японії^[4].

У 1998—2001 рр. — перший секретар Посольства України в Японії.

У 2001—2003 рр. — начальник відділу країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону П'ятого територіального управління МЗС України.

У 2003—2005 рр. — заступник начальника П'ятого територіального управління МЗС України.

У 2005—2009 рр. — радник з політичних питань Посольства України в Республіці Корея^[5].

У 2009—2011 рр. — заступник начальника Управління генеральної інспекції МЗС України.

У 2012—2014 рр. — заступник директора департаменту — начальник управління країн Близького Сходу та Африки Четвертого територіального департаменту МЗС України^[6][7].

У 2014—2015 рр. — Посол з особливих доручень Департаменту країн Близького Сходу та Африки МЗС України.

З 19.03.2015^[8] — 19.07.2019^[9] рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Федеративній Республіці Нігерія.

З 12.05.2016^[10] — 19.07.2019 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Гана та Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Бенін.

З 11.10.2016^[11] — 19.07.2019 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сьєрра-Леоне за сумісництвом

• Надзвичайний і Повноважний Посланник другого класу (2013)^[12]

• Yoshiki, H., Alexandruk, V., Hashimoto, K., & Fujishima, A. (1994). Electroless copper plating using ZnO thin film coated on a glass substrate. Journal of the Electrochemical Society, 141(5), L56.

• Український дипломатичний корпус
• Посольство України в Нігерії

• Офіційний сайт Посольства України в Нігерії [Архівовано 22 травня 2017 у Wayback Machine.]

• Міністерство закордонних справ України [Архівовано 22 грудня 2012 у Archive.is]
• Порошенко призначив послів України на Мальдівах, в Гані, Ліберії та Беніні dt.ua (13 травня, 2016)
• У Київському університеті відбулась конференція «Передові технології у галузі навчання японської мови» [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]