Meriones

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

Піщанка
Період існування: ранній плейстоценнаш час
Meriones hurrianae
Біологічна класифікація редагувати
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клада:Синапсиди (Synapsida)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Ряд:Мишоподібні (Rodentia)
Родина:Мишеві (Muridae)
Підродина:Піщанкові (Gerbillinae)
Триба:Gerbillini
Підтриба:Gerbillina
Рід:Meriones
Види

Дивитись текст

Вікісховище: Meriones

Піщанка[1] (Meriones) — рід гризунів родини мишевих (підродина піщанкові).

Опис тварин

ред. код

Довжина голови й тулуба від 9 до 18 см, хвіст такий же або трохи більший, вага 30–200 грамів. Вони можуть мати колір від білого до сірого, від піщаного через золотий і коричневий до чорного. Хутро, як правило, дуже м'яке за винятком Meriones rex і Meriones hurrianae, в яких хутро коротке і грубе. Ноги довгі і вузькі, з пальцями нормальних пропорцій. Підошви ніг, як правило, вкриті волоссям, хоча в деяких видів — ні. Вуха великі. Хвіст змінюється по довжині, густо вкритий волосками, і зазвичай закінчується пучком.

Проживання

ред. код

Мешкає від північної Африки до Монголії, як правило, у посушливих регіонах, включаючи глинисті пустелі, піщані пустелі і степи, але також знаходяться в злегка вологих регіонах і сільськогосподарських площах.

Поведінка

ред. код

Вони конструюють нори, для зберігання продуктів харчування, регулювання температури і затримки води. Нори деяких видів досить прості, але інші можуть бути досить складними. Найбільш активні в ніч. Одні види живуть у колоніях, інші самітницькі. Їдять коріння, насіння, фрукти, комах. Їжа зберігається в камерах нір. Можуть все своє життя прожити без пиття, покладаючись натомість на воду, що утворюється під час обміну речовин.

Відтворення

ред. код

Самиця вагітна 25–29 днів, в одному приплоді (яких зазвичай 2–3 на рік), як правило, 2–8 мишенят. Дитинчата з'являються на світ голими і сліпими. У віці двох з половиною тижнів відкриваються очі. Самець допомагає самиці доглядати за потомством. Статева зрілість досягається приблизно через 9–15 тижнів. Довголіття в дикій природі, як правило, менш ніж шість місяців, але рекорд у полоні становить більше п'яти років.

Примітки

ред. код

Посилання

ред. код


Навігаційне меню