Щит (сузір'я)
| Щит | |
|---|---|
 | |
| Латинська назва | Scutum |
| Род. відмінок | Scuti |
| Скорочення | Sct |
| Пряме піднесення | 18год 42хв |
| межі | від 18год 15хв до 18год 52хв |
| Схилення | -10° ' |
| межі | від -16° ' до -4° ' |
| Площа | 109 кв.град.(84) |
| Зорі | 0 яскравіших від 3m 11 яскравіших від 5,5m |
| Найяскравіша зоря | Альфа Щита 3,85m |
| Метеорні потоки | немає |
| Суміжні сузір'я | |
| Спостерігається в широтах між +74° i −90° Увечері найкраще спостерігати протягом липня | |
| Існує з 1684. Запропоноване Гевелієм | |
Щит (лат. Scutum, Sct) — сузір'я південної півкулі неба. Займає на небі площу в 109,1 квадратного градуса, містить 28 зірок, видимих неозброєним оком.
У Щиті розташовується найяскравіша частина Чумацького Шляху. Найкращі умови для спостереження ввечері тривають протягом липня — серпня[1].
Історія
ред. код
Введено польським астрономом Яном Гевелієм 1684 року під назвою «Щит Собеського» (лат. Scutum Sobiescianum) на честь польського короля Яна Собеського, який роком раніше розбив османське військо, зупинивши турецьку експансію в Європі, а також підтримував Гевелія та його обсерваторію[2][3].
Гевелій ввів сузір'я Щита в журналі Acta Eruditorum, у сумісній публікації[4] з саксонським астрономом Готфрідом Кірхом, який так само запропонував на честь свого заступника й учасника згаданої битви сузір'я — Мечі Курфюрста Саксонського[2]. Розташування цих сузір'їв на небі відображає розташування Польщі та Саксонії на Землі[2][3]. Крім того, розташований поряд зі Щитом Орел міг асоціюватись із гербом Польщі[3]. Назва «Щит» може бути пов'язана з формою Чумацького Шляху в місці розташування сузір'я[2].
Сузір'я Щита отримало популярність після появи в небесному атласі «Уранографія»[прим. 1], виданому посмертно 1690 року[2]. На відміну від усіх інших геральдичних сузір'їв, що масово вводилися у XVII—XVIII століттях, Щит зберігся на зоряних картах дотепер. Ймовірно, цьому посприяв високий науковий авторитет Гевелія[3].
Міжнародний астрономічний союз 1922 року затвердив назву сузір'я в скороченому вигляді — «Щит» (Scutum)[2]. Однак пам'ять про Собеського збереглася в назві найяскравішої зорі сузір'я: вона відома як Ioannina, що є варіантом назви герба короля «Янина»[2].
Див. також
ред. кодПримітки
ред. код- Коментарі
- Джерела
Література
ред. код- Щит // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 538. — ISBN 966-613-263-X.
Посилання
ред. код | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Щит (сузір'я) |
- WIKISKY.ORG: Щит [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| 88 сучасних сузір'їв |
| Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка |