Комаров Володимир Леонтійович
Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869, Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — видатний російський та радянський ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР . Член-кореспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.[2]
Дослідження
ред. кодДосліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.
Камчатська експедиція
ред. кодКерівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.[2]
Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив і описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела і класифікував їх за хімічним складом.[2]
Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).
Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.[2]
Пам'ять
ред. кодГеографічні об'єкти
ред. кодІм'ям Комарова названо
- Пік Комарова
- Льодовики
- Льодовик Комарова (Тянь-Шань)
- Льодовик Комарова (Урал)
- Гора Комарова
- Комарово — селище Ленінградської області.[2]
- Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л
Біологічні види
ред. кодНа честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких
Примітки
ред. код
|
- Автори ботанічних таксонів
- Народились 13 жовтня
- Народились 1869
- Померли 5 грудня
- Померли 1945
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Доктори біологічних наук
- Члени АН СРСР
- Академіки Болгарської АН
- Герої Соціалістичної Праці
- Кавалери ордена Леніна
- Лауреати Сталінської премії
- Нагороджені срібною медаллю імені М. М. Пржевальського
- Російські метеорологи
- Російські ботаніки
- Біогеографи Росії
- Гляціологи Росії
- Гідрологи Росії
- Радянські гідрологи
- Російські лімнологи
- Російські мандрівники
- Радянські мандрівники
- Президенти АН СРСР
- Випускники фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету
- Іноземні члени Болгарської АН
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Дійсні члени РАН (1917—1925)
- Академіки АН СРСР
- Віце-президенти РАН
- Головні учені секретарі Російської академії наук
- Президенти Російської академії наук
- Президенти Руського ботанічного товариства
- Люди на марках
- Співробітники Ботанічного інституту ім. В. Л. Комарова РАН
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання