Кароліна Светла
Кароліна Светла | ||||
---|---|---|---|---|
Karolina Světlá | ||||
![]() фото 1860-го року | ||||
Ім'я при народженні | Johana Rottová | |||
Псевдонім | Karolina Světlá | |||
Народилася | 24 лютого 1830 Прага, Австрійська імперія | |||
Померла | 7 вересня 1899 (69 років) Прага, Австро-Угорщина | |||
Поховання | Ольшанський цвинтар[1] | |||
Країна | ![]() | |||
Національність | чешка | |||
Діяльність | письменниця, прозаїк | |||
Сфера роботи | rural literatured | |||
Мова творів | чеська | |||
Жанр | літературний реалізм | |||
Magnum opus | Černý Petříčekd, Vesnický románd, Kříž u potokad, Nemodlenecd і Frantinad | |||
Батько | Eustach Rottd | |||
Брати, сестри | Sofie Podlipskád | |||
У шлюбі з | Petr Mužákd | |||
Автограф | ![]() | |||
![]() | ||||
Кароліна Светла (чеськ. Karolina Světlá, уроджена Іоана Роттова Johana Rottová) (24 лютого 1830, Прага — 7 вересня 1899, Прага) — чеська письменниця 19-го століття. Представниця літературної групи «Травневі».
Життєпис
ред. кодСтарша сестра письменниці Софії Подліпської; виросла у багатій міщанській купецькій родині, де розмовляли німецькою мовою. У 1852 році вийшла заміж за свого вчителя, професора Петра Мужака (Petr Mužák, 1821–1892), який привернув її до чеського коріння. Мала дочку, що померла невдовзі після народження. Щоб відгородитися від проблем зі шлюбом і здоров'ям, Кароліна Светла багато часу присвячувала літературі. Мала близькі стосунки з Яном Нерудою.
Займала активну громадянську позицію, у 1871 році заснувала жіноче об'єднання.
Дебютувала у літературі 1858 року збіркою оповідань із сільського життя «Подвійне пробудження» (Dvojí probuzení).[2] Вважається послідовницею Божени Немцової, великий вплив на неї мала Жорж Санд. Писала здебільшого на сільську тематику, використовуючи чеський фольклор. Її перший «Сільський роман» (Vesnický román) був опублікований у 1867.[3][4]
Твори
ред. кодНаписала близько 50 романів і повістей, а також спогади.
Романи:
- První Češka (1861)
- «Сільський роман» Vesnický román (1867)
- «Хрест біля потоку» Kříž u potoka (1868)
- Kantůrčice (1869)
- «Франтіна» Frantina (1870)
- Poslední paní Hlohovská (1870)
- Zvonečková královna (1872)
- Nemodlenec (1873)
- Miláček lidu svého (1882)
Оповідання і повісті:
Мемуари:
- «Спогади» Upomínky (1874)
- Z literárního soukromí (1880)
Примітки
ред. код![]() | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кароліна Светла |
Посилання
ред. код- http://www.karolinasvetla.cz/ [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Джерела
ред. код- Кароліна Светла // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Біографія [Архівовано 22 червня 2020 у Wayback Machine.] (чеськ.)
- Karolina Světlá [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.], spisovatele.cz (чеськ.)
- Karolína Světlá (1830–1899) — životopis [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (чеськ.)
- Светла [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.], dic.academic.ru (рос.)
- Литературный каталог — Каролина Светлая [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
|
![]() | Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |