Ежен Тіссеран

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Ежен Тіссеран
кардинал Ежен Тіссеран
Герб
Герб
Гасло:Ab oriente et occidente
Остія і Порто-Санта Руфіна
Конфесія:Римо-католицька церква
 
Альма-матер:Національний інститут східних мов і цивілізацій, Луврська школаd і Lycee Notre-Dame Saint-Sigisbertd
Діяльність:бібліотекар, дипломат, богослов, архівіст, католицький священник, clergyman, орієнталіст, перекладач, педагог, католицький єпископ
Народження:24 березня 1884(1884-03-24)
Нансі, Мерт і Мозель, Франція[4][5]
Смерть:21 лютого 1972(1972-02-21) (87 років)
Альбано-Лаціале, Рим, Італія[7] або Рим, Італія[5]
Єп. хіротонія:4 серпня 1907; єпископське 25 липня 1937
Посада:секретар Конґреґації для Східної Церкви
1936-1959
Єпископства:Титулярний архієпископ Іконії
Проголошений:15 червня 1936
Папою:Пієм ХІ
 
Автограф:

Нагороди:

Воєнний хрест 1914–1918 Великий Хрест ордена Почесного легіону Grand Cross 1st class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою»

почесний доктор Університету Лаваляd (1970)

Єрусалимський Орден Святого Гробу Господнього

праведник народів світу (27 липня 2020)

Corresponding Fellow of the Medieval Academy of Americad (1967)

CMNS: Ежен Тіссеран у Вікісховищі

Ежен-Габріель-Жерве-Лоран Тіссеран (фр. Eugène-Gabriel-Gervais-Laurent Tisserant; 24 березня 1884(18840324), Нансі, Франція — 21 лютого 1972, Альбано-Лаціале, Італія) — католицький церковний діяч французького роду, кардинал (з 1936) і декан кардинальської колегії (з 1951), префект Ватиканської бібліотеки (з 1957); науковець-орієнталіст, член Французької Академії (з 1961), кардинал-секретар Конґреґації в справах Східних Церков (1936—1959).

Кардинал Тіссеран і УГКЦ

ред. код

Тіссеран два рази (1947, 1950) відвідав українські католицькі церковні осередки Америки і Канади наслідком чого було створено україно-католицькі митрополії в Канаді (1956) і США (1958). Завдяки Тіссерану постали також нові українські католицькі вікаріати та екзархати в Австралії, Південній Америці і Західній Європі. Через архієпископа І. Бучка Тіссеран передав чимало фондів на українські церковні, наукові та гуманітарні установи, у тому числі допоміг заснувати науковий осередок НТШ у Сарселі (Франція) та утворив українську Малу Папську Семінарію в Люрі, згодом у Римі. Провадив східну лінію щодо обряду і церковного права, перестерігаючи перед латинізацією. Тіссеран бажав зберегти і розбудувати Українську Католицьку Церкву у вільному світі як продовження нищеної Церкви в УРСР і з певною місією на Сході.

Погруддя Ежена Тіссерана в Українському католицькому університеті Климента папи у Римі

Примітки

ред. код
  • база даних Léonoreministère de la Culture.
  • а б SNAC — 2010.
  • а б база даних Léonoreministère de la Culture.
  • а б в свідоцтво про народження — С. 126.
  • Roglo — 1997. — 10000000 екз.
  • Académie française
  • Джерела

    ред. код

    Посилання

    ред. код



    Навігаційне меню