Генріх XLV Ройсс

Генріх XLV Ройсс
нім. Heinrich XLV Prinz Reuß jüngerer Linie
Принц Генріх під час Першої світової війни.
Народився	13 травня 1895(1895-05-13)[2][1] Заальбург-Еберсдорф, Німеччина
Помер	1945[1] невідомо
Поховання	невідомо
Країна	Німеччина
Діяльність	письменник, драматург
Знання мов	німецька
Військове звання	Оберлейтенант
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Рід	Ройсс
Батько	Генріх XXVII[1]
Мати	Еліза Гогенлое-Ланґенбурзька[1]
Брати, сестри	Вікторія Феодора Ройсс цу Шляйц
Діти	Генріх I Ройсс цу Кьостріц
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Принц Генріх XLV Ройсс молодшої лінії (нім. Heinrich XLV Prinz Reuß jüngerer Linie; 13 травня 1895, замок Еберсдорф, Заальбург-Еберсдорф — імовірно 1945) — німецький драматург, останній голова молодшої лінії знатного роду Ройсс.

Молодший син князя Генріха XXVII і його дружини Елізи, уродженої принцеси цу Гогенлое-Лангенбург. Навчався в гімназіях Гери і Дрездена. Учасник Першої світової війни, оберлейтенант 7-го Тюринзького піхотного полку № 96. Після війни вивчав літературу, музикознавство і філософію в університетах Лейпцига, Марбурга, Мюнхена і Кіля. Принц Генріх був палким любителем театру, працював режисером, сценаристом і консультантом, а з 1923 року — керівником драматургічного відділу Рурського театру в Гері. Разом із Германом Оппенгаймом заснував ансамблі «Німецький музичний театр». В 1934 році залишив керівництво ансамблем, коли ансамбль став частиною Націонал-соціалістичного культурного товариства.

В серпні 1945 року принц Генріх був заарештований і викрадений радянськими військами у сімейному замку Еберсдорф як член НСДАП і той, що співчував нацистам з початку 1930-х років., а все його майно (включаючи 4 замки) було конфісковане радянською окупаційною владою. Подальша доля принца невідома. Скоріше за все, він був інтернований у спецтабір НКВС № 2 «Бухенвальд», де і помер, проте його імені немає у списках померлих в таборах. 5 січня 1962 року Бюдінгенський суд офіційно визнав принца померлим до 31 грудня 1953 року.

Принц Генріх не був одружений і не мав дітей. В 1935 року всиновив свого далекого родича, принца Генріха I Ройсс цу Кьостріц, який не міг стати спадкоємцем вітчима як голови дому. Спадкоємцем Генріха став князь Генріх IV Ройсс цу Кьостріц, який очолив весь дім Ройсс.

• Залізний хрест 2-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами

• Das sterbende Haus. Schauspiel in 1 Akt
• Bräutliche Birken. Lustspiel in 1 Akt
• Das grosse Jagen. Dramatisches Gedicht
• Die Wunderblume. Ein Märchen in 7 Bildern, Musik von Georg Winkler, 1936

• Thomas Gehrlein: Das Haus Reuß. Älterer und Jüngerer Linie (= Deutsche Fürstenhäuser. 19). 2., überarbeitete Auflage. Börde-Verlag, Werl 2006, ISBN 3-9810315-3-9.
• Reuß, Heinrich Erbprinz von, Theaterleiter In: Walther Killy (Hrsg.): . 1. Auflage. Band 8. Deutscher Taschenbuch Verlag; K.G. Sauer (Taschenbuchausgabe), München 2001, ISBN 3-423-59053-X, S. 257.