Бондурянський Олександр Зейлікович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Бондурянський Олександр Зейлікович
Основна інформація
Дата народження27 липня 1945(1945-07-27) (78 років)
Місце народженняХерсон, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна, СРСР і Росія
Професіїпіаніст, музичний педагог
ВчителіAleksandr Lʹvovich Sokovnind
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
ЗакладМосковська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) медаль «У пам’ять 850-річчя Москви»
заслужений артист РРФСР народний артист Російської Федерації

Олександр Зейлікович (Зіновійович) Бондурянський (нар.. 27 липня 1945, Херсон, Українська РСР[1][2]) — радянський і російський піаніст, музичний педагог, учасник «Московського тріо», профессор Московської консерваторії ім. П. І. Чайковського, кандидат мистецтвознавства. Народний артист Російської Федерації (1994).

Біографія

ред. код

Народився 1945 року в сім'ї головного інженера Херсонської верфі і вченого в галузі будівництва морських плавучих доків Зейліка Перцевича Бондурянського (?-1966), автора монографії «Морські залізобетонні суда: проектування корпусу» (Ленінград: Суднобудування, 1966).[3] Брат батька — молдавський гігієніст і епідеміолог, професор Ізраїль Перицович Бондурянський, науковий співробітник Молдавського НДІ гігієни і епідеміології в Кишиневі.

Навчався в музичній школі (клас К. П. Дедовой) та Херсонському музичному училищі (клас С. А. Зюзіної). У 1967 році закінчив Кишинівський інститут мистецтв імені Г. Музическу (клас Олександра Соковнина). В 1969 році закінчив аспірантуру Московської консерваторії (клас фортепіано Дмитра Башкірова, клас камерного ансамблю Тетяна Гайдамович).

У 2004-2011 роках — проректор навчально-методичного об'єднання Московської консерваторії, з 2011 року — проректор з артистичної діяльності.

Член Президії і президент Асоціації камерної музики Міжнародного союзу музичних діячів. Член правління Московського союзу музикантів. Член опікунської ради Фонду імені П. В. Чайковського та фонду «Російське виконавське мистецтво». Член художньо-експертної ради Міжнародного благодійного фонду «Нові імена».

Сестра — концертмейстер Раїса Бондурянська-Вольдман, випускниця та викладач Кишинівського інституту мистецтв імені Г. Музическу (нині в Університеті південно-східної Луїзіани[en]).

Концертна діяльність

ред. код

З 1962 року веде активну концертну діяльність; в 19711991 роках — соліст Москонцерту, з 1991 року — соліст Московської філармонії. З 1975 року бере участь у «Московському тріо» (спільно з Володимиром Івановим, Михайлом Уткіним), створеному в 1968 році професором Московської консерваторії Тетяною Гайдамович.

Лауреат численних конкурсів:

  • I Республіканського конкурсу піаністів (1964, I премія)
  • Міжреспубліканського конкурсу піаністів у Ризі (Латвія, Литва, Естонія, Білорусь, Молдова; 1965, II премія)
  • Міжреспубліканського конкурсу камерних ансамблів в Естонії (1965, спеціальний приз «Найкращий інтерпретатор конкурсу»)
  • Міжнародного конкурсу фортепіанних тріо в Мюнхені (II премія)
  • Міжнародного конкурсу фортепіанних тріо у Белграді (I премія, всі спеціальні призи конкурсу)
  • Міжнародного конкурсу «Інтерфорум» у Будапешті (I премія)
  • Міжнародного конкурсу в Бордо («Золота медаль Моріса Равеля»).

Педагогічна діяльність

ред. код

У 1969-1971 роках — старший викладач кафедри спеціального фортепіано Кишинівського інституту мистецтв імені Г. Музическу. В 19731980 роках вів клас камерного ансамблю у Музичному училищі при Московській консерваторії. З 1980 року — на кафедрі камерного ансамблю і квартету Московської консерваторії, з 1995 року — професор.

Серед учнів — Поліна Федотова, Олексій Лундін, Наталія Рубінштейн та інші.

Вибрані праці

ред. код
  • Бондурянский А. З. Фортепианные трио И. Брамса: (Место в ист. развитии жанра. Исполнит. пробл.): Автореф. дис. … канд. искусствоведения. — М., 1988. — 14 с.
  • Бондурянский А. З. Фортепианные трио Иоганнеса Брамса: Пробл. интерпретации. — М. : Музыка, 1986. — 78 с. — (Вопр. истории, теории, методики) — 3200 прим.

Нагороди та визнання

ред. код

Примітки

ред. код

Посилання

ред. код

Навігаційне меню